Читать реферат по мировой экономике, международным экономическим отношениям: "Які організації займаються регулюванням міграції. Як вони це здійснюють? Основні типи інтеграційних утворень. Міжнародний поділ факторів виробництва (" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Контрольна робота

з предмету “Міжнародна економіка”

Які організації займаються регулюванням міграції. Як вони це здійснюють? Основні типи інтеграційних утворень. Міжнародний поділ факторів виробництва 1. Які організації займаються регулюванням міграції. Як вони це здійснюють? Міграція ( лат. Migratio) означає переміщення, переселення.

Поряд з рухом товарів, послуг і капіталів міграція робочої сили яляє собою рух цього важливого фактора виробництва у міжнародному маштабі. Міграція робочої сили - переселення працездатного населення складних держав до інших строком більше ніж на рік, викликане причинами економічного чи іншого характеру.

Залежно від географічних напрямків розрізняють зовнішню і внутрішню міграцію робочої сили. Під внутрішньою розуміється переміщення робочої сили між містами і регіонами однієї країни, а під зовнішньою – з однієї країни до іншої.

Регулювання міграції здійснюється на різних рівнях за допомогою адміністративного-правових і економічних методів, міжнародними організаціями, міжурядовими угодами. Це дає змогу досягти мети, яку ставлять країни – експортери та імпортери робочої сили.

До методів регулювання міграції робочої сили належать:

      адміністративно-правові методи, які включають:

а)законодавство про юридичний, політичний і професійний статус іммігрантів;

б) національні служби імміграції, які проводять:

    контроль за в’їздом іммігрантів до країни; видають дозвіл на в’їзд на роботу; видають дозвіл на перебування іммігрантів у країні;

в) міжурядові угоди з регулювання міграції робочої сили;

2) економічні методи:

а) вербування іноземних робітників, що включає такі стимули для імміграції робітників:

    надання роботи; порівняно високий рівень заробітної плати; житлові умови; отримання кваліфікфції й освіти; медичне обслуговування тощо;

б) залучення приватних посередників до вербування іммігрантів;

в) видача ліцензій, які дозволяють вербувати робітників за кордоном.

До рівнів регулювання міграції робочої сили належать:

1) національний – суккупність заходів окремої держави, що до здійснення міграційної політики у своїй країні;

2) міжнародний – система заходів міжнародних організацій щодо здійснення регулювання міграції робочої сили;

3) інтеграційний – методи, які застосовуються країнами – учасницями інтеграції щодо регулювання міграції робочої сили в рамках інтеграційного об’єднання.

Важливою формою регулювання міграції з боку держави є встановлення кількісних квот на вїзд іммігрантів до країни. Сенс кількісних обмежень полягає в тому, що за їхньою допомогою забезпечується поступовість напливу іммігрантів до країни, включається їх безконтрольний в’їзд, а отже, зводяться до мінімуму можливі негативні зовнішні ефекти. Так, згідно з законом про імміграцію США, починаючи з 1995 року, в’їзд до країни для осіб, які шукають роботу, обмежується 140 тис. осіб на рік. Ускладнюється імміграційне законодавство і в європейських країнах. Наприклад, у 1993 р. Франція обмежила в’їзд нових іммігрантів, а Німеччина прийняла рішення не надавати свідоцтво на проживання претендентам на в’їзд і не визнавати права громадянства за дітьми


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы