Читать реферат по ценным бумагам, рынку ценных бумаг: "Процес інвестування капіталу та його стадії" Страница 3


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

позитивне значення чистої теперішньої вартості, і відкидати всі інші. Вона є цілісною частиною процесу корпоративного планування фірми й тому має бути узгодженою з цілями та стратегіями підприємницької діяльності. Процес інвестування, або процес пере­розподілу ресурсів, до якого він інколи зводиться, є саме тим основним методом, за допомогою якого втілюється стратегія. Хол наводить висловлювання одного з провідних фахівців із планування: «Розміщення ресурсів по різних інвестиційних проектах без солідної концепції як на рівні окремих підрозділів, так і корпорації загалом, дуже нагадує гру в дартс у темній кімнаті»2. Привабливість інвестиційних пропозицій, що приходять з різних секторів ділового портфеля фірми, залежить не тільки від норми дохідності, що пропонується, але також від стратегічної важливості сектору. Як приклад можна розглянути підхід Бостонської консалтингової групи (Boston Consulting Group), який характеризує підприємницький портфель за такими параметрами, як відносна частка ринку й рівень зростання (рис. 1.9).

Рис. 1.9. Нормальний прогрес продукту в часі

Ця матриця «два-на-два» визначає чотири види товарного ринку, на яких має змогу діяти фірма, «зірки» (висока частка ринку, високі темпи росту ринку), «грошові корови» (висока частка ринку, низький ринковий ріст), «знаки питання» (низька частка ринку, високий ринковий ріст) та «собаки» (низька частка ринку та низький ринковий ріст). Нормальний розвиток продукту в часі починається з потенційно успішного продукту й рухається проти годинникової стрілки, щоб у кінці бути відторгнутим (знятим). Спираючись на цей стратегічний аналіз бізнесового портфеля фірми, пропонується модель розподілу ресурсів, яку наведено на рис. 1.10.

Рис. 1.10. Інвестиційна стратегія

На ньому показано, як такий аналіз допомагає розробити стратегію розміщення ресурсів. Діяльність, яка пропонує високі темпи зростання й можливість досягнення домінування на ринку, є основним напрямом інвестування («зірки» та «знаки питання»).

Коли такого домінування досягнуто, темпи зростання починають зменшуватися й інвестиції спрямовуються лише на підтримання частки ринку. «Грошові корови» стають генераторами для інших ділянок росту. Напрями діяльності, на яких не вдалося досягти якої-небудь значущої частки ринку протягом фази їхнього зростання («собаки»), стають кандидатами на відторгнення й мають оцінюватися відповідним чином. Будь-які генеровані кошти повинні вкладатися в сектори з високим рівнем зростання.

Наведений вище метод є одним з багатьох, якими можуть скористатися фірми у визначенні впливу стратегії на розподіл ресурсів. Розробивши інвестиційну стратегію, фірма може потім оцінювати окремі проекти на предмет того, чи збігаються вони з довгостроковим стратегічним планом фірми. З цього стає зрозумілим, що оцінка проектів за нестачі капіталу або ранжирування проектів відбувається не тільки відповідно до їхньої норми дохідності. Багато компаній відкидають проекти з високою нормою дохідності, тому що вони знаходяться поза сферою стратегічних інтересів фірми.

Бюджет капіталу має бути тісно пов’язаним з корпоративною стратегією. Отже, кожний проект вносить свій вклад у реалізацію певних елементів цієї стратегії.

Пропозиції з відсівання.



Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы