Читать реферат по делопроизводству: "Джерелознавство. Статистичні джерела другої половини XIX-першої половини XX ст." Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Джерелознавство. Статистичні джерела другої половини XIX-першої половини XX ст.

На відміну від Інших джерел державного чи громадського походження, що формувалися "стихійно" в процесі діяльності державних І громадських установ та організацій, а також окремих осіб, статистичні матеріали створювалися свідомо з наперед заданою метою За допомогою певних числових показників, що їх мала визначити статистика (від латинського status — стан), держава, громадські організації й об'єднання, наукові установи висували завдання виявлення об'єктивної картини тих чи Інших явищ суспільства, економіки, культури, більшого чи меншого рівня виступання окремих елементів І ознак явищ, числової залежності взаємно пов'язаних сторін економічного, демографічного, освітнього чи Іншого циклу тощо Статистика покликана встановлювати чисельність населення, його зайнятість, майновий стан, вік, національність, релігійну приналежність, розселення за регіонами, народжуваність, смертність, коефіцієнт приросту та ш , обсяги матеріального виробництва як за ціною і вартістю, так і за артикулами, витратами і прибутками, надійністю і якістю, оподаткуванням, обсяги торгівлі продуктами людської праці, в тому числі й зовнішньої в ціновому і видовому виразах, за країнами і регіонами, за експортом і імпортом, знову ж таки у ціновому і видовому виразах у тисячах машин, тоннах нафти, гекалітрах горілки, тоннах сталі та золота, зерна і риби, в банках кави чи Ікри За допомогою статистики партійні організації проводять облік своїх членів, партійних внесків, первинних організацій, майна. Знання числових показників служить підставою для планування діяльності на майбутнє, коригування економічної, демографічної, культурної чи іншої політики.

При опрацюванні статистичних джерел дослідник завжди повинен пам'ятати, що статистичні показники є середніми. У зв'язку з цим однієї статистики недостатньо для того, щоб адекватно відтворити історичну дійсність чи якусь сторону минулого. Відомий гумористичний переказ про те, як пан, пані та слуга з'їли під час обіду трьох смажених курчат, тобто в середньому по одному курчаті. Насправді ж було інакше: пан з'їв двох курчат, пані — одне, а слуга облизував кістки. Так само середні статистичні показники дуже мало висвітлюють вивчення доходів різних груп населення, його освіту, продуктивність праці людей, житлові умови. Наприклад, у статистичному виданні "Экономика Советской Украины. 1945-1975 гг." (К., 1975) зазначалось: "Забезпеченість міського населення республіки житлом виросла в порівнянні з довоєнним періодом майже у два рази і складала на 1 січня 1974 р. 12,5 м2 загальної площі на одного мешканця". Але чи означало це, що 1974 р. кожна сім'я України з чотирьох осіб мала квартиру площею 50 м2? Звичайно, ні, бо сотні тисяч сімей у містах зовсім не мали квартир, тулилися в гуртожитках. Так само І зараз. За офіційною статистикою на мешканця Львова припадає близько 15м2 житлової площі. І водночас є ще тисячі сімей по кілька осіб, які не мають І тих 15 метрів.

Треба мати на увазі, що статистичні показники одного і того ж порядку в різних умовах можуть виражати різний зміст. Так, за переписом населення СРСР 1970 р. на кожну 1 тис. осіб населення вищу освіту в різних республіках мала неоднакова кількість

Похожие работы