Читать реферат по истории экономики, экономических учений: "Соціально-інституціональний напрямок в економічній думці" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

• Загальна характеристика інституціоналізму

• Соціально-психологічний інституціоналізм Т. Веблена

• Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Коммонза

• Школа кон 'юнктури (емпіричний інституціоналізм) У. Мітчелла

• Післявоєнні інституціональні концепції

• Дж. К. Гелбрейт: "нове індустріальне суспільство " та "конвергенція"

Історія інституціоналізму як течії політичної економії налічує майже століття. Термін "інституціоналізм" запровадив у економічні дослідження У. Гамільтон у 1919 p., але цілісної течії тоді ще не існувало. Походить цей термін від слів "інституція" (звичай, порядок, традиція) та "інститут" (порядок, що приймає форму закону або установи), а тому й сутність інституціоналізму визначається як неекономічне, інституціональне трактування економічних явищ і процесів. У марксизмі, наприклад, структура суспільства виражена трьома поняттями: продуктивними силами, виробничими відносинами та надбудовою. Інституціоналісти на противагу цьому підходу запропонували триєдину соціальну структуру, що складається з матеріальної, інституціональної та ідеологічної основ. Інституціоналізм пройшов в еволюційному розвитку три періоди: виникнення інститу-ціональних теорій у 20—30-ті роки XX ст., період затишшя — 40—50-ті роки і нове піднесення, яке почалося в 60-ті роки.

Ранній інституціоналізм не залишив після себе цілісної школи чи сильного лідера. Розрізняють соціально-психологічний інституціоналізм Торстейна Веблена (1857—1929), соціально-правовий інституціоналізм Джона Коммонза (1862—1945) та школу кон'юнктури Уеслі Мітчелла (1874—1948). Незважаючи на неоднорідність, представники цієї течії економічної думки мають спільні методологічні принципи:

• еволюційний характер теорії;

• технологічний детермінізм;

• розширене трактування предмету політичної економії, застосування так званого міждисциплінарного підходу;

• чітко означений критицизм.

Інституціоналізм був течією, яка протиставляла себе класичним та неокласичним поглядам і виступала з різкою критикою ортодоксії, а саме: проти теорії гедонізму (максимальної вигоди для себе), ідеології індивідуалізму (з теорією колективних дій та інститутів), статичного підходу (пошуку економічної рівноваги) за динамічний підхід (розгляд явищ в історичній послідовності), проти абстрактного методу аналізу.

Інституціоналісти досліджували три групи проблем, тісно пов'язаних зі сферою державної політики:

• взаємовідносини праці та капіталу;

• взаємозв'язок монопольного сектора економіки з дрібним і середнім бізнесом;

• взаємодію приватних і суспільних інтересів.

Інституціональні погляди Т. Веблена називають соціально-психологічними тому, що в основу розвитку суспільства й економіки як його частини було покладено психологічні чинники — звички, поведінку, традиції, уявлення, прагнення. Предмет політекономії Т. Веб-лен визначив як поведінку людини стосовно матеріальних засобів існування, що свідчить про гіпертрофію психологічних чинників. Учення Т. Веблена відрізнялось особливим критицизмом — засуджувались і критикувалися не тільки ортодоксальні погляди, а й сам капіталістичний спосіб виробництва. Різко негативним було

Похожие работы