- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
ЗмістВступ
. Аналіз міжнародної та національної нормативно-правової бази стосовно легалізації документів
.1 Дослідження міжнародних та національно-правових норм як джерел правової регламентації легалізації документів для дії за кордоном
.2 Роль двосторонніх договорів про правову допомогу у правозастосовчому аспекті щодо скасування вимоги легалізації документів для дії за кордоном
. Організаційні структури щодо легалізації документів
.1 Порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном
.2 Апостиляція
.3 Нострифікація
3. Основні напрямки вдосконалення процедури взаємної легалізації документів
.1 Електронний апостиль - альтернативний спосіб легалізації документів для дії за кордоном
.2 Напрямки вдосконалення національних нормативних актів щодо процедур та критеріїв оцінки і визнання кваліфікацій
Висновок
Список використаних джерел Вступ Однією з умов побудови в Україні правової, соціально орієнтованої держави є її відкритість для світового співтовариства, що визначає важливість процесів практичного функціонування правових інститутів та європейських стандартів в різних сферах правового регулювання. Із збільшенням обсягу міжнародних еміграційних, трудових, навчальних процесів все більшого значення набувають проблеми наближеного до європейських стандартів врегулювання цивільно-правових та сімейно-правових взаємовідносин. Фахівці наголошують, що із розвитком міжнародних відносин України виникає дедалі більша потреба в оформленні документів, які повинні діяти за кордоном. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема законодавчого врегулювання, вироблення та удосконалення відповідних правозастосовчих механізмів легалізації документів для їх використання за кордоном та визнання документів іноземних держав на території України.
Останнім часом у правовій науці та практиці склалися сприятливі умови для вивчення проблеми легалізації документів для дії за кордоном. Практична актуальність цієї теми пов’язана із здійсненням адміністративної реформи в Україні, що орієнтована на захист інтересів особистості, зниження бюрократизації та підвищення прозорості реалізації правових процедур.
Розвиток міжнародного співробітництва держав та його зміцнення у сучасному світі, утворення різного роду державних союзів та тенденція до їх відкритості стимулюють необхідність створення єдиного документообігу, визнання юридично значущого документа, виданого на території однієї держави діючого в повному обсязі на території іншої держави. Однак особливості документообігу різних країн ускладнюють досягнення цієї мети.
У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема легалізації документів, яку необхідно розглядати в загальнотеоретичному аспекті. Уніфікація на міжнародному рівні документообігу буде сприяти становленню міжнародного правопорядку і розповсюдженню міжнародних цінностей. Невипадково ст. 9 Конституції України закріплює, що загальноприйняті норми і принципи міжнародного права і міжнародні договори України є складовою частиною її правової системи і якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж передбачені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. Тому
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »