Читать реферат по основам права: "Вища рада юстиції" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

ЗмістВступ

Розділ І. Правовий статус вищої ради юстиції

Розділ ІІ. Повноваження вищої ради юстиції

Розділ ІІІ. Склад і порядок формування вищої ради юстиції

3.1 Склад Вищої ради юстиції і вимоги до її членів

3.2 Порядок утворення Вищої ради юстиції

3.3 Повноважність Вищої ради юстиції

Розділ IV. Повноваження членів та організація роботи вищої ради юстиції

4.1 Повноваження члена Вищої ради юстиції

4.2 Повноваження Голови ВРЮ та його заступника

4.3 Структура Вищої ради юстиції

Висновок

Список використаної літератури

Вступ Актуальність теми полягає в дослідженні проблем організації й діяльності державного інституту - Вищої ради юстиції. Гарантування громадянам права на розгляд їх справ компетентним, незалежним і неупередженим судом потребує створення органу, який взяв би на себе відповідальність за формування високопрофесійного суддівського корпусу.

Метою даної роботи є висвітлення питань складу, повноважень Вищої ради юстиції та її членів та місця в системі правосуддя України на основі сучасного українського законодавства.

В Україні під час кожного історичного періоду по-різному вирішувалось питання формування суддівського корпусу. За часів Центральної Ради в грудні 1917 року був прийнятий Закон "Про умови обсадження і порядок обрання суддів Генерального і апеляційного судів". За цим Законом усі судді обиралися Центральною радою. Кандидати мали подавати свої заяви до Секретаріату судових справ, який зобов’язувався їх передавати до Центральної Ради. На одну посаду судді претендувало 4-6 осіб. Законом висувалася єдина вимога до кандидатів - наявність вищої освіти.

За часів Гетьманату згідно з Законом про утворення Державного Сенату від 8 липня 1918 року до кандидатів у судді до цієї вищої судової інстанції висувалися надзвичайно високі вимоги: мати вищу юридичну освіту, перебувати не менше як 15 років на посадах судового слідчого, товариша прокурора окружного суду або адвоката чи мати відповідний науковий ступінь з юридичних наук. Порядок добору та призначення на посаду був встановлений таким чином: міністр юстиції вносив подання щодо кандидата до Ради Міністрів, яка попередньо його розглядала, а після схвалення кандидатури гетьман Павло Скоропадський призначав своїм наказом цю особу суддею.

За радянського ладу запроваджувався принцип виборності суддів "трудящими із трудящих", який постійно пристосовувався до змін в організації радянської судової системи. Професійна підготовка кандидатів у судді залишалася поза увагою. У першу чергу враховувались моральні та ідеологічні якості. При призначенні на посаду судді вирішальну роль відігравала належність до Комуністичної партії.

Шлях побудови України як незалежної, демократичної, соціальної, правової держави вимагав насамперед змінити в реальному житті принцип "демократичного централізму" (декларований в СРСР) на принцип "розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову" . В зв’язку із зміною принципів побудови держави судова влада мала зайняти належне їй місце в державному механізмі, здобути фактичну і юридичну самостійність і незалежність у здійсненні правосуддя.

Усвідомлення необхідності проведення якнайшвидше реформ усіх сфер життя дало змогу Верховній Раді України на


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы