Читать реферат по педагогике: "Становлення методики навчання гри на скрипці в Україні" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Становлення методики навчання гри на скрипці в Україні

В умовах оновлення педагогічної парадигми, гуманізації освітньо-виховної системи, посилення уваги до духовності та рівня культури широкого загалу суспільства, проблема залучення до світу мистецтва кожного індивіду, починаючи з дитинства, хвилює вчених і практиків.

В нашій країні залучення школярів до музики, зокрема - в процесі навчання гри на скрипці, є досить поширеним: класи скрипки існують у більшості ДМШ, ДШМ; систематично проводяться конкурси юних скрипалів міського, обласного, всеукраїнського рівнів; в центрах культури організуються камерні та скрипкові ансамблі тощо [3. 5]. Натомість ефективність занять із скрипалями-початківцями в значній мірі залежить від того, яким чином вони організуються, якими методами навчання володіє вчитель, наскільки йому вдається забезпечити успішність навчання свого вихованця, сформувати й утримати його інтерес до оволодіння виконавськими навичками.

Все це пояснює актуальність виявлення різних методичних систем, визначення спільностей та розбіжностей між ними, аналіз інноваційних ідей і запропонованих в них шляхів вдосконалення сучасної музично-педагогічної практики, зокрема - в галузі навчання гри на скрипці.

Питанням підготовки скрипалів до музикування присвячені чисельні праці фахівців, в числі яких - методичні праці М.Берлянчика, В.Григорьєва, Б.Которовича, В.Стеценка, З.Ядловської, Г.Шульпякова, навчальні посібники, спрямовані на цілеспрямовану організацію навчання юних інструменталістів (Н. Плахцінська, Л. Старюк, О.Станко, В.Якубовська). Натомість аналізу вітчизняних методик навчання гри на скрипці з погляду їхньої ефективності достатня увага не приділялась.

Мета статті - виявити особливості традицій навчання гри на скрипці, що існували в Україні, схарактеризувати особливості різних методичних підходів, зокрема - розглянути особливості методичної система, створеної в Україні в 70-80-ті роки та визначити, яким чином в процесі її реалізації досягається поєднання двох завдань: підготовки учнів-скрипалів, налаштованих на подальшу професійну освіти та виховання іншої частки школярів як освічених аматорів, готових до активної самостійної діяльності в сфері музичного мистецтва.

Звернемося спочатку до історії виникнення традицій гри на скрипці та вироблення методики й практики навчання на цьому інструменті в Україні.

Струнно-смичкові інструменти - попередники скрипки були відомі в Київській Русі ще в Х - ХІ століттях, про що свідчать фрески Софійського собору в Києві із зображеннями музикантів, письмові згадки в документах ХІ-го століття про інструмент «смик», традиції гри на «гудках» скоморохів тощо.

В різних країнах, за різних часів було створено чимало інструментів, які вважають попередниками скрипки. Натомість свого сучасного виду скрипка набула тільки в середині ХVІ ст. завдяки досягненням італійських майстрів - Аматі, Страдиварі, Гварнері та їхніх учнів-послідовників. Цінним внеском у розвиток скрипкового мистецтва буда творчість таких композиторів, як А.Вівальді, А.Кореллі, Ф.Верачіні, Й.С.Бах, В.Моцарт, які створили чимало шедеврів для скрипки, виконавська діяльність А.Віталі, Д.Тартіні, Т.Віотті, Л.Шпор, А.В’єтан, П.Сарасате, Ф.Крейцер, Й.Ізаї, Н.Паганіні, в руках яких

Похожие работы