Читать курсовая по литературе: "Характеристика "Італійських новел" Стендаля, сюжетні джерела, психологізм образів" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Характеристика "Італійських новел" Стендаля, сюжетні джерела, психологізм образів ПланВступ

Розділ 1. Поняття новели

.1 Поняття новели у літературознавстві

.2 Особливості новели, її основні риси жанру

Розділ 2. Симбіоз романтизму та реалізму в творах Стендаля

.1 Світогляд Стендаля, прояв романтизму та реалізму у його творах

.2 Основні теми, образи й прийоми в «Італійських хроніках» Ф. Стендаля

.3 Любов Стендаля до Італії та його новела «Ваніна Ваніні»

.4 Особливості творчого методу в романі Стендаля «Пармський монастир»

Література

новела стендаль сюжетна

Вступ Новела є одним із найпопулярніших епічних жанрів у світовій літературі. До цієї форми прози зверталися Джованні Боккаччо Гі де Мопассан, Проспер Меріме, та інші. Несподіваність кінцівки, динамізм сюжету привертає увагу широкого кола читачів до подібних творів.

Метою курсової роботи є визначення сюжетних джерел та психологізм образів італійських новели Стендаля. Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:

опрацювати матеріали з метою визначення сучасного підходу до поняття "новела";

прослідкувати історичний розвиток терміну "новела";

виокремити основні риси новели як жанру літератури;

розкрити поняття "новели" як текстовий феномен;

дослідити сюжетні джерела новел Стендаля;

дати характеристику «італійським новелам» Стендаля;

визначення психологізму образів у творах Стендаля. Розділ 1. Поняття новели 1.1 Поняття новели у літературознавсті Новела - літературний жанр, форма невеликого за обсягом епічного оповідання, у порівнянні з розповіддю. Новела за своїм обсягом зіставляється з оповіданням, а по своїй структурі протиставляється йому. Можливість такого протиставлення виникла при переході до критичного реалізму. Новела розумілася як невелике, дуже насичене подіями, оповідання з чіткою фабулою, їй не властива екстенсивність у зображенні дійсності і описовість, вона вкрай скупо зображує душу героя ("подробиці почуття"). У новелі повинен бути виразний і несподіваний поворот, від якого дія відразу приходить до розв’язки. Новелу розуміли як строгий жанр, де не повинно бути жодного випадкового компонента. В основі новели просто міг лежати анекдот, але саме майстерною строгістю своєї побудови новела перетворювала анекдотично дрібний зміст і надавала йому особливу значущість і типовість у формах самої не типовості, незвичайності. Як би не користувалися терміном "новела" в ХІХ ст., тепер вже виникли підстави для протиставлення новели просто розповіді.

У літературному енциклопедичному словнику дається таке визначення новели: малий прозаїчний жанр, порівнюється за обсягом з розповіддю (що дає іноді привід для їх ототожнення). На відміну від оповідання, що висуває на перший план зображально-словесну фактуру розповіді і що тяжіє до розгорнутих характеристиках, новела є мистецтвом сюжету, що склався в глибоку давнину в тісному зв’язку з ритуальною магією і міфами і звернений, перш за все, до діяльної, а не до споглядальної сторони людського буття. Новелістичний сюжет, побудований на різких антитезах і метаморфозах, на раптовому перетворенні однієї ситуації в діаметрально їй протилежну, поширений у багатьох фольклорних жанрах.

Вперше значення певного жанру

Похожие работы