(Назад)
(Cкачать работу)Вступ Український та світовий досвід економічного розвитку свідчать, що вихід з кризи залежить не тільки від матеріальних, технічних, фінансових ресурсів і тактики проведених реформ, а й від системи неекономічних чинників, що панує в суспільстві, усвідомлення вибраних цілей та шляхів його досягнення, відповідності цілей тій ментальності та системі цінностей, які є домінуючими. У реформуванні економічної системи досить рідко враховується такий елемент, як система неекономічних чинників, що є провідними в суспільстві цієї держави. А саме: економічна поведінка господарюючих суб’єктів і зумовлює економічні цінності, що складають основу економічного добробуту. Економічна поведінка ж, у свою чергу,цілком засновується на менталітеті, основу якого складають, так звані «неекономічні» чинники, що стосуються неформальних норм, правил, традицій. Свій початок неофіційні обмеження беруть з культури. У свою чергу релігія є часткою культурної спадщини, яка пронизана морально-етичними принципами, переплетеними з релігійними догмами [2].
Історія світового християнства показує, що найбільш розвинені в соціальному й економічному плані країни - всі протестантські: США, Німеччина, Франція, Англія, Люксембург. Католицькі країни - це країни, що мають дещо нижчі показники соціально-економічного розвитку: Іспанія, Італія, Португалія. І країни що розвиваються - православні: Румунія, Македонія, Україна, Росія, Грузія, Вірменія, Білорусь, Молдова.
Протестантські країни багатші за інші країни у 8 разів. Католицькі - у 1,5 рази. Православні бідніші за всі інші країни світу в 1,24 рази. Мусульманські країни - бідніші у 4,4 рази. Буддійські - бідніші в 6,7 раз. Індуїські - бідніші в 11,6 разів. Країни, з атеїзмом, як ідеологією, є біднішими від інших країн світу в 11,9 разів [1]
Розділ 1. Вплив протестантизму Чому саме протестантизм став могутнім двигуном соціально-економічного розвитку? Однозначну відповідь на поставлене питання дати важко, але є безліч фактів, що свідчать про тривалий вплив протестантів.
Скажімо, Маркус Нолан стверджує, що протестантські традиції дотримання контрактів сприяли підвищенню рівня довіри та готовності до співпраці з незнайомими людьми і тим самим допомогли розповсюдженню більш широкої інформації в протестантських землях Північної Європи. Що й спричинило економічне зростання та становлення промислового капіталізму[3].
Гарвардський професор економіки Роберт Барро спільно з іншими вченими провів цикл досліджень звязку релігійності населення та економічного зростання різних країн. Роберт Барро розділив наявність віри в Бога, віру в загробне життя, віру в рай і пекло. Його дослідження показало, що внесок цих факторів в економічне зростання завжди позитивний, хоча і не рівноцінний. Наприклад віра в рай, робить набагато менший вплив на зростання економіки, ніж віра в пекло. Сам вчений висловив це так: «Батіг у вигляді потенційного пекла виявляється набагато дієвим, ніж пряник потенційного раю»[1].
Зв’язок протестанської релігії з високими економічними показниками стали традиційно проводити після виходу фундаментальної роботи М. Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму», що вийшла у 1905 році.
Вчений звернув увагу на те, що успіхи розвитку європейської цивілізації частіше всього були зв’язані