- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
душу населення — це відношення обсягу ВВП на душу населення розрахункового періоду до відповідного показника базисного періоду.
Темп зростання (ВВП або ВВП на душу населення) — коефіцієнт зростання, помножений на 100 %.
Темп приросту (ВВП або ВВП на душу населення)
Зауважимо, що в теорії та моделях економічного зростання не враховується відмінність між показниками ВВП, ВНП або НД. її означують однією категорією "випуск" або "дохід" і позначають символом Y.
На практиці використовуються складніші способи обчислення економічного зростання. Наприклад, підрахунок темпів зростання методом найменших квадратів і методом експоненційного зглажування.
Існують два типи економічного зростання:
1) екстенсивний, коли збільшується кількість залучених у процес виробництва ресурсів. До нього належать збільшення чисельності зайнятих та фізичного обсягу капіталу;
2) інтенсивний, коли зростає ефективність використання ресурсів шляхом вдосконалення техніки та технологій. До цього типу економічного зростання відносять: технологічний прогрес, рівень освіти та професійної перепідготовки кадрів, економія за рахунок зростання масштабу виробництва, поліпшення розподілу ресурсів, законодавчі, інституційні та інші чинники.
У макроекономіці розрізняють три групи чинників економічного зростання.
1. Чинники пропозиції — природні ресурси, людський капітал, праця, основний капітал, рівень технології.
2. Чинники попиту — споживчі, інвестиційні та державні витрати, чистий обсяг експорту, рівень цін.
3. Чинники розподілу — чинники, які забезпечують ефективне використання ресурсів.
Найбільше впливають на економічне зростання чинники пропозиції.
Крім того, чинники економічного зростання поділяють на прямі та непрямі.
До прямих чинників економічного зростання відносяться: збільшення чисельності робочої сили, нагромадження фізичного капіталу, технологічний прогрес.
До непрямих чинників економічного зростання належать: податкова, цінова, зовнішньоекономічна політика держави.
Одним із найпростіших пояснень різниць рівнів життя у бідних та багатих країнах є різниця в продуктивності праці.
Продуктивність праці — це показник кількості товарів і послуг, що їх виробляють за 1 годину робочого часу.
Існує зв'язок між рівнем життя і продуктивністю праці.
Рівень продуктивності праці визначається такими чинниками: 1) фізичний капітал; 2) людський капітал; 3) праця; 4) технологічні знання; 5) природні ресурси.
Фізичний капітал — устаткування, будівлі та споруди, які використовуються для виробництва товарів та послуг. Людський капітал — кваліфікація і знання людей, що їх здобувають працівники в процесі навчання і трудової діяльності. Підвищення затрат праці як чинника виробництва сприяє збільшенню випуску продукції. Зростання сукупного обсягу виробництва призводить до збільшення випуску продукції. Деяка частка збільшення сукупного обсягу виробництва в розвинутих країнах є результатом підвищення сукупних затрат некваліфікованої праці — зростання сумарної кількості відпрацьованих годин — порівняно з минулим століттям. Однак середня тривалість робочого тижня за останніх 100 років скоротилася. Тому збільшення випуску продукції на 1 людину при меншій кількості
- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Тема: Економічне зростання в моделях зростання |
Предмет/Тип: Макроэкономика (Реферат) |
Тема: Економічне зростання в моделях зростання |
Предмет/Тип: Макроэкономика (Реферат) |
Тема: Економічне зростання та його чинники. Економічні цикли. Зміст і типи економічного зростання. Нагромадження та інвестиції, їх роль в економічному зрост |
Предмет/Тип: Эктеория (Реферат) |
Тема: Економічне зростання |
Предмет/Тип: Макроэкономика (Реферат) |
Тема: Теорія економічного зростання |
Предмет/Тип: Эктеория (Реферат) |
Интересная статья: Основы написания курсовой работы