Читать статья по литературе: "Індивідуально-авторська інтерпретація концепту "любов" у поетичній творчості В. Сосюри" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Індивідуально-авторська інтерпретація концепту любов у поетичній творчості В. Сосюри

У статті досліджено особливості змісту та реалізації концепту ‘любов’ у поетичній творчості Володимира Сосюри, проаналізовано основні засоби його лінгвалізації.

Ключові слова:концепт, концепт внутрішнього світу людини, мовна картина світу, система концептів, вербалізатор.

Мова як найважливіший показник ідентифікації людини і нації є неповторним явищем, складовою частиною і «показником всесвітньої культури» [3, 3]. Сучасний етап розвитку мовознавства характеризується розширенням сфери застосування когнітивного підходу до вивчення мови. Здійснюється пошук особливих властивостей концептуалізації об’єктів, особливостей мовної картини світу, описується концептуальний зміст її фрагментів. Вивченню даної проблеми присвячені роботи Н. Арутюнової, С.Воркачова, О.Кубрякової, Д. Ліхачова, Ю. Степанова, В.Телії, А.Шмельова, Т. Радзієвської, О.Селіванової та ін.

Центральним терміном у вивченні мовної картини світу є концепт. Концепти, виступаючи як компоненти нашої свідомості і наших знань про світ, є предметом вивчення філософії, психології, когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології та інших гуманітарних наук. Вивченню природи концепту в когнітивній лінгвістиці приділяється першорядне значення. Але він і досі не має однозначного тлумачення. У лінгвістичній науці можна окреслити три основних підходи до розуміння концепту, що базуються на загальному положенні: концепт - це те, що називає зміст поняття, синонім змісту[1, 46-47].

Перший підхід, представником якого є Ю. Степанов, при розгляді концепту більшу увагу приділяє культурологічному аспекту, коли вся культура розуміється як сукупність концептів та відносин між ними. Отже, концепт - це основний осередок культури в ментальному світі людини. Вони займають ядерне положення в колективній мовній свідомості, а тому їх дослідження стає надзвичайно актуальним. При такому розумінні терміна концепт роль мови вторинна, вона є тільки допоміжним засобом, формою висловлення згустку культури, концепту.

Другий підхід - семантичний, представники якого вважають семантику мовного знака єдиним засобом формування змісту концепту (Н.Арутюнова та її школа, Т. Булигіна, А. Шмельов та ін.).

Прихильниками третього підходу є Д. Ліхачов, Є. Кубрякова та інші, які вважають, що концепт не безпосередньо виникає із значення слова, а є результатом зіткнення значення слова з особистим і народним досвідом людини, тобто є посередником між словами та дійсністю [1, 46-47].

Концепти є тими ідеальними, абстрактними одиницями, якими людина оперує в процесі мислення. Вони відображають зміст отриманих знань, життєвого досвіду та результати пізнання людиною навколишнього світу у вигляді певних одиниць, «квантів» знання. Людина мислить концептами. Система концептів утворює картину світу (світогляд, світовідчуття), в якій відображене розуміння реальності людиною, концептуальний малюнок, на основі якого людина формує певні уявлення про світ. Особливий інтерес становить проблема відображення в мові концептів емоцій та почуттів, оскільки особливості вербальної репрезентації емоційного досвіду має безпосереднє відношення до менталітету етносу. Важливими завданнями дослідження мови

Похожие работы