Читать курсовая по медицине, физкультуре, здравоохранению: "Нетрадиційні засоби реабілітації у комплексному лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Національний університет фізичного виховання та спорту Украіни

Факультет здоровˊя, фізичного виховання та туризму

Кафедра фізичної реабілітації Курсова робота

На тему: «Нетрадиційні засоби реабілітації у комплексному лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію» Виконала:

Студентка III курсу

Групи № 122

Комаренко Ю.О. Київ 2015 ЗМІСТВступ

Розділ 1. Сучасні уявлення про застосування фізичної реабілітації при захворюванні на артеріальну гіпертензію

.1 Загальна характеристика захворювання

.2Сучасне уявлення про застосування фізичної реабілітації при захворювання на артеріальну гіпертензію

Розділ 2. Методи і організація дослідження

.1 Методи дослідження

.2 Організація дослідження

Розділ 3. Програма фізичної реабілітації при артеріальній гіпертензії

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП Актуальність. Серед серцево-судинних хвороб за поширенiстю артерiальна гiпертензiя (АГ) посiдає перше мiсце. Вона належить до "хвороб цивiлiзацiї". Поширенiсть її серед дорослого населення - в межах 20-25 %. АГ-провiдний фактор ризику IХС, мозкового iнсульту i ниркової недостатностi. Згiдно з даними статистичного вiддiлу МОЗ України, в 1997 р. пiдвищений рiвень АТ зареєстровано у 13,4 % жителiв України, що в абсолютних величинах складає майже 5,5 млн. чоловiк. Цей показник не вiдповiдає iстиннiй поширеностi АГ, яка в Українi становить 20-24 % дорослого населення. Отже, майже у половини хворих АГ залишається не дiагностованою [12].

Для АГ властиве "правило половини". Близько 50 % осiб не знають про пiдвищення у них АТ. Iз тих, що знають, половина не лiкується. Отже, тiльки близько 25 % хворих приймають лiки для зниження АТ. Ефективну гiпотензивну терапiю отримують тiльки 12-13 %. Аналогiчна картина спостерiгається в Українi. Згiдно з даними скринiнгу за 2010 р., тiльки 16 % хворих на АГ отримували ефективну гiпотензивну терапiю з нормалiзацiєю АТ [7].

Захворюванiсть на АГ зростає з вiком. Систолiчний АТ на 7-8 десятку життя становить в середньому 140 мм рт. ст. Дiастолiчний АТ пiдвищується меншими темпами i пiсля 50 рокiв залишається на одному рiвнi. Спiввiдношення чоловiкiв i жiнок, хворих на АГ, становить 1:1. У чоловiкiв АГ дiагностують у бiльш молодому вiцi з вищим вiдсотком ускладнень, а у жiнок захворюванiсть зростає пiсля 50 рокiв. В середньому показники поширеностi хвороби залежно вiд вiку, такi:

-30 рокiв - 5-10 % населення

-40 рокiв - близько 20 % населення

-60 рокiв - 30-40 % населення

-70 рокiв - 50-65 % населення[22].

Нелiкована АГ призводить до втрати працездатностi, появи таких ускладнень, як крововилив в мозок, гiпертонiчне серце, iнфаркт мiокарда, гостра i хронiчна СН, зморщення нирок з нирковою недостатнiстю, розшарування аневризми аорти, аритмiї i раптова серцева смерть.

Контроль АГ в популяції вважається одним із провідних напрямків у системі лікувально-профілактичних заходів щодо серцево-судинних захворювань. У США після впровадження державних програм, спрямованих на поліпшення якості контролю АГ, вдалося втричі (від 10 до 34 %) збільшити кількість хворих із цільовими значеннями АТ [8]. Прийняття конкретних практичних рішень на державному, регіональному або місцевому рівні в свою чергу повинно грунтуватися на результатах оцінки реальної епідеміологічної ситуації й чіткому визначенні існуючих проблем. Прикладом такого

Похожие работы