Читать контрольная по менеджменту: "Концепція "довгих хвиль" економічного розвитку" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Концепція «довгих хвиль» економічного розвитку

Вступ

макроекономіка довгий хвиля

На сьогоднішній день в економічних науках є декілька типів економічних циклів, які ще називають хвилями. Їх важко виділити через велику кількість їх показників та часової розмитості границь між ними. Довгі хвилі (цикли) Кондратьєва мають довжину 40-60 років.

З 30-их років XX ст. на Заході виникає напрямок в економічних науках «Великі цикли М.Д. Кондратьєва», обґрунтованого у працях російського статиста та економіста М.Д. Кондратьєва «Світове господарство та його кон’юнктура у часи війни та після неї» (1922 р.), статті «Великі цикли кон’юнктури», «Великі цикли економічної кон’юнктури» - доповідь, з якою вчений виступив у лютому 1926 р. на науковій конференції в Інституті економіки Росії. Поштовхом для створення центрів з вивчення «великих циклів економічної динаміки» стало публікація статті у 1925 р М.Д. Кондратьєва «До питання про поняття економічної статики, динаміки та кон’юнктури» в одному економічному журналі США.

З того часу вивчається проблема циклічності ринкової економіки, виконується розробка рекомендацій з антициклічної економічної політики, згладжування піку економічних підйомів та спадів. Кожна з економічних шкіл називає винахід Кондратьєва по-своєму: німецька неоліберальна називає його «Великі цикли кон’юнктури», тобто так само, як називав їх сам Кондратьєв, а англосаксонська школа - «Великі цикли Кондратьєва»[5].

1. Коротка історія створення теорії «довгих хвиль»

Перші дослідження в економіці у сфері довгих хвиль були розроблені ще у перші два десятиріччя XX ст. Першими, хто помітили довгострокові циклічні процеси в економічній динаміці були такі вчені як Я. ван Гальдерен, А. І. Гельфанд, С. де Вольф. Але вони не змогли дати чіткого теоретичного обґрунтуванню цьому явищу. Перший, хто систематизував такий матеріал, глибоко проаналізував та запропонував теорію довгих циклів був російський економіст Микола Кондратьєв.

Ідею існування великих циклів Кондратьєв висловив у книзі «Мировое хозяйство и его конънюктуры во время и после войны». Після обробки великої кількості статистичного матеріалу, він викладає свою теорію у статті «Большие циклы конъюнктуры» в 1925 р. і згодом в Інституті економіки у 1926 році.

Коливання «відносної кон’юнктури», за Кондратьєвим, не є випадковістю, а являє закономірний розвиток. Його концепція великих циклів дозволяє уявити загальні закономірності соціально-економічного розвитку, властиві як для окремих країн, так і для загальносвітового процесу. Перехід від однієї фази великого циклу до іншої пов’язаний з технічним переворотом і структурними перетвореннями економіки. Процеси, які лежать в основі великих циклів, істотно пов’язані з оновленням довготривалих елементів основного капіталу (інфраструктури, будівель, виробничих споруд тощо), нових видів сировини, створенням нових джерел енергії.

На думку вченого, великі цикли народжуються разом чи після серйозних нововведень у економічному житті суспільства (впровадження винаходів, відкриття вчених, поява нових країн на світому ринку). Підйом хвилі зазвичай супроводжується особливо великим числом політичних потрясінь, війн та революцій. Реальною матеріальною основою «довгих хвиль» є відновлення


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы