Читать курсовая по мировой экономике, международным экономическим отношениям: "Роль ООН і її спеціалізованих установ в забезпеченні співробітництва держав з охорони навколишнього середовища" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

В контексті сформульованої мети, поставлено такі пріоритетні завдання:

визначити місце і роль екологічних проблем у комплексі глобальних проблем сучасності;

вивчити історію становлення та розвитку правового регулювання природоохоронної діяльності;

розглянути сучасний стан правового забезпечення вирішення екологічних проблем навколишнього середовища;

виявити особливості співробітництва держав з охорони довкілля;

розглянути існуючі правові основи захисту навколишнього середовища;

проаналізувати діяльність органів ООН із захисту довкілля;

виявити специфічні особливості та правові засади функціонування органів ООН з охорони довкілля;

розглянути діяльність спеціалізованих установ ООН із вирішення проблем навколишнього середовища.

Об’єктом дослідження є система міжнародного природоохоронного співробітництва. природоохоронний довкілля організація нація

Предметом дослідження є діяльність ООН і її спеціалізованих установ з охорони довкілля.

Методологічні основи дослідження містять у собі комплекс загальнонаукових методів дослідницької роботи, дедуктивних та індуктивних методів, метод порівняльного аналізу, а також застосовується історичний підхід, який використовується для вивчення історичного досвіду, аналізу та оцінювання історичних подій, фактів. РОЗДІЛ 1. РОЗВИТОК МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА .1 Становлення міжнародно-правових норм та інститутів з охорони навколишнього середовища Міжнародне право навколишнього середовища (далі - МПНС) - відносно нова і водночас динамічна галузь сучасного міжнародного права. Її активний розвиток зумовлюється гостротою глобальних екологічних проблем людства. Ефективно подолати ці проблеми можливо лише за умови плідної співпраці між державами, міжнародними організаціями, а також індивідами.

Переважна більшість дослідників МПНС наводить приблизно однакову класифікацію історичних періодів розвитку цієї галузі. Історичний розвиток МПНС можна поділити на 4 періоди: 1) середина ХІХ ст. - 1945 р.; 2) 1945 р. - 1972 р.; 3) 1972 р. - 1992 р.; 4) 1992 р. - до сьогодення.

Перший період. Першою спробою природоохоронної регламентації в Європі вважається заборона королем Едвардом ІІ (1306 р.) застосування кам’яного вугілля у відкритих вогнищах у Лондоні. У середині ХІХ ст. приймаються перші універсальні та регіональні акти - «рибні» конвенції.. У 1909 р. у Парижі було скликано Міжнародний конгрес з охорони природи. У 1913 р. у Берні відбулася конференція, присвячена охороні природи. Пізніше були створені Організація з боротьби із сараною (Рим, 1920 р.), Міжнародне бюро з боротьби із заразними хворобами тварин (Париж, 1929 р.), Міжнародне бюро з охорони природи (Брюссель, 1928 р.), проте ефективність їхньої діяльності була вкрай низькою. У 1911 р. Інститут міжнародного права схвалив Міжнародні правила про використання міжнародних водотоків у цілях інших, ніж навігація.

Другий період. Початок цього періоду ознаменувався безсумнівно визначною подією в історії розвитку всього міжнародного права - створенням ООН та її спеціалізованих установ. У 1948 р. засновується Міжнародний союз з охорони природи. У 1949 р. під егідою ЕКОСОР скликається Конференція ООН щодо

Похожие работы