Читать реферат по эктеории: "Економічний розвиток Римської імперії" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький Державний педагогічний

університет ім. Григорія Сковороди»

Переяслав-Хмельницький

ЗмістВступ

. Економіка Стародавнього Риму

. Основні етапи економічного розвитку Стародавнього Риму

. Розкладання античної економічної системи

Висновок

Використана література Вступ Аналіз економіки Стародавнього Риму дає можливість простежити зародження, розквіт і загибель рабовласницької системи господарства та держави в найбільш розвиненою, зрілої, класичній формі.

Розвиток Стародавнього Риму можна підрозділити на три періоди: Царський період (VIII-V ст. до н.е.), період Республіки (V-1 ст. до н.е.), період Імперії (кінець I до н. е - V ст. н.е.).

За переказами, Рим був заснований у 754-753 рр. до н.е. як невелике поселення в середній частині Апеннінського півострова на річці Тибр. Сприятливі географічні та природно-кліматичні умови, родючі землі і луки сприяли економічному розвитку цього регіону, в першу чергу сільського господарства. Майбутнє економічна могутність Риму закладалося в результаті численних воєн.

В Царський період політичний устрій суспільства не носило монархічного характеру, а було устроєм військової демократії. Держава ще не існувало, а римські царі - рекси, так само як і грецькі басилевси, були в першу чергу військовими вождями. Римський народ складався з родів і племен (триб) різного походження. Для родової общини була характерна колективна власність на землю.

Рання державна організація Риму (прообраз майбутнього держави) формувалася на основі злиття декількох триб. Існувала система державного управління.

Вищим органом влади стає сенат - рада старійшин патриціанських родів. У цей період патриціями ("мають батьків") вважалося все корінне населення, що входило в родову общину і складало власне римський народ (Эшг Шит). Ця частина населення Риму протистояла плебеям - російському населенню Стародавнього Риму. Плебеї, на відміну від патриціїв, не мали жодних політичних прав.

Сільське господарство носило переважно натуральний характер. Стародавні римляни вирощували ячмінь, пшеницю, горох, боби, значний розвиток отримали виноградарство та вирощування оливок, а також скотарство.

У Римі існували практично всі види ремісничої діяльності по обробці металу, каменю, шкіри, вовни і т.д. Широке поширення отримали гончарне ремесло, виробництво кераміки і ткацтво. Розвитку ремесла сприяла наявність корисних копалин - залізної руди, міді, будівельного каменя, глини. Широко застосовувалися залізо і бронза.

На відміну від сільського господарства, де вирішальну роль мав працю рабів, ремеслами займалися в основному вільні майстри. Це було пов'язано з тим, що багаті римляни вкладали великі кошти переважно у земельну власність, оскільки це було вигідніше і престижніше. Крім того, в Римі володіння землею вважалося почесним і давало політичний вплив.

Велика увага приділялася будівництву доріг, водопроводів, терм, акведуків, громадських будівель і т.п. Спочатку акведуки призначалися для подачі води по спеціальних жолобах, але поступово вони стали виконувати роль мостів. На основі зростання

Похожие работы