Читать диссертация по эктеории: "Теоретико-методологічні засади дослідження економічних систем Європейського Союзу" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Теоретико-методологічні засади дослідження економічних систем європейського союзу ЗМІСТ Вступ

. Визначення поняття економічної системи та методологічні підходи до їх класифікації

2. Еволюція поглядів на соціальну ринкову економіку

. Конвергенція економічних систем та процес європеїзації економічних систем країн-членів ЄС як крок до формування економічної системи ЄС

Висновки

Джерела та література ВСТУП Із моменту свого заснування у 1958 році Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) пройшло всі основні етапи інтеграції, перерісши в економічний і валютний союз. ЄЕС зросло із шести країн-засновниць до Європейського Союзу (ЄС), який охоплює 28 країн-членів із загальним внутрішнім ринком та спільними політичними процесами. Водночас країни-члени передавали дедалі більше своїх повноважень загальним європейським інститутам, закладаючи основу європейської економічної системи.

Велике значення у формуванні економічної системи ЄС мала та має Федеративна Республіка Німеччини (ФРН) та її модель соціально-ринкової економіки. Модель отримала високу оцінку завдяки унікальному німецькому економічному диву після Другої світової війни, а Німеччина повернула собі статус сильного гравця на політичній арені та претендує на звання „ядра” економічної системи ЄС.

Соціально-ринкова система Німеччини базується на трьох догмах фрайбурзької економічної школи - верховенстві конкуренції, ціновій стабільності й гарантуванні соціальної справедливості. Ретельний аналіз конкурентної та монетарної політик ФРН та ЄС, а також факторний аналіз основних макроекономічних та соціальних показників країн-членів ЄС дасть змогу простежити тенденції впливу країн-членів ЄС одної на одну і на формування економічної системи ЄС у цілому.

Наукова розробка цієї теми є особливо актуальною з огляду на процеси глобалізації та інтеграції у світі. Вони сприяють мирному врегулюванню конфліктів, збільшенню обсягів торгівлі, захисту навколишнього середовища, а також більш прогресивному розвитку економік країн, які входять у те чи інше угрупування.

Тема особливо актуальна для України як для країни, що порівняно недавно вступила на шлях ринкової трансформації та проголосила курс на євроінтеграцію. Порівнюючи шляхи переходу до соціально-ринкової економіки, необхідно акцентувати на відмінності вихідних умов країн Заходу та пострадянських країн, до яких належить Україна. Для порівняння в дисертації проаналізовано приклад Польщі, яка успішно справилася із завданням ринкової трансформації та стала членом Європейської Спільноти у 2004 році.

Серед основних дослідників економічних систем - В. Баумоль, Г. Еспінг-Андерсен, Ф. Прайор, Д. Соскіс, П. Холл, Ф. Шарпф. У розвиток теорії економічних систем значний внесок зробили такі відомі зарубіжні вчені, як Б. Амадле, С. Брю, К. Гайтані, С. Гасліл, П. Грегорі, С. Клапгам, Д. Конклін, Й. Кьоніг, Ф. Куас, М. Мендоза, К. МакКоннелл, Р. Ор, Г. Петерс, С. Стюарт, а у теорію конвергенції економічних систем - Я. Тімберген, С. Солоу, Т. Тібут, Д. Норт.

Серед досліджень українських учених, присвячених економічним системам, варто виділити праці Г. Башнянина, В. Борщевського, А. Булатова, Б. Гаврилишина, А. Гальчинського, В. Геєця, І. Грабинського, А. Грищенка, Б. Кульчицького, А. Мокія, С. Мочерного,

Похожие работы