Читать курсовая по финансам, деньгам, кредиту: "Оподаткування земельних ресурсів в Україні" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

ЗмістВСТУП

. ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ: ДІЮЧИЙ МЕХАНІЗМ, ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ І НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ

.1 Державне управління земельними ресурсами України: історичні передумови та сучасний стан

1.2 Елементи оподаткування землі

1.3 Механізм нарахування і сплати платежів за використання земельних ресурсів

1.4 Податкові наслідки реформування земельних відносин

1.5 Зарубіжний досвід оподаткування землі

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП В Україні на сучасному етап і земельної реформи, яка з реформування власності значною мірою перетворюється в реформу державного управління, варто виходити з того, що землю необхідно розглядати як обмежений, що підлягає деградації,природний ресурс, без раціонального використання якого неможливий подальший економічний і соціальний розвиток суспільства. У цьому зв’язку набувають актуальності дослідження становлення та розвитку системи державного управління земельними ресурсами на кожному етапі людської історії, що дасть змогу визначити тенденції й закономірності її сьогоденного функціонування та напрями розвитку.

Мета даної роботи: висвітлити теоретичні і практичні аспекти оподаткування земельних ресурсів, розкрити його еволюційний розвиток у порівнянні із зарубіжним досвідом.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань::

висвітлити історичні аспекти сплати на землю і його сучасний стан;

розкрити механізм нарахування і сплати податку;

висвітлити зарубіжну модель нарахування і сплати податку на землю;

показати у роботі наслідки реформування земельного оподаткування.

Об’єкт - земля.

Предмет - відносини держав з фізичними і юридичними особами щодо сплати податку на землю.

оподаткування земельний державний платіж

РОЗДІЛ 1. ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ: ДІЮЧИЙ МЕХАНІЗМ, ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ І НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ .1 Державне управління земельними ресурсами України: історичні передумови та сучасний стан Якщо аналізувати земельні відносини в Україні в найдавніші часи - від появи людини на території сучасної України, то мабуть зарано вести мову про державне управління земельними ресурсами. В «давньокам’яну добу»(«палеоліт») земля була лише просторовою базою розміщення людей, а не засобом виробництва та об’єктом управління. Усе управління земельними ресурсами обмежувалося вибором вожаком первісного людського гурту місця розташування житла. Ні землеробством, ні тваринництвом у цей період люди не займались, оскільки обходились «дарами природи». Із настанням у Х-VII тисячоліттях до н.е. «середньокам’яної доби»(«мезоліту») на території сучасної Україні почали з’являтися кочовики, які жили головним чином і з полювання та рибальства. Тодішнє населення України вже освоювало землю для задоволення своїх потреб у продуктах харчування. Управління земельними ресурсами мало виключно прагматичний характер. Головний принцип управління земельними відносинами цього періоду: «кожен сам собі господар на землі»[1, с.95-96].

У VII-ІІІ тисячолітті до н.е. настала «новокам’яна доба»(«неоліт»), яка характеризується якісними змінами в економічному, соціальному і культурному житті наших предків. У цей час відбулася «неолітична революція» - перехід людства від засвоєння дарів природи (полювання та

Похожие работы