Читать лекция по политологии: "Історія зарубіжної політико-правової думки" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Отже, завдання, які стоять перед нашою молодою країною, у площині реалізації реформ уряду, вимагають поглибленого вивчення історії зарубіжної політико-правової думки, яка вчить нас стратегії й тактики державного будівництва. Теоретичне усвідомлення політико-правових ідей, теорій, поглядів минулого дозволить бачити й передбачати перебіг суспільних процесів, виробити правильний політичний курс, уникнути помилок і суб'єктивних рішень.

Глибоке вивчення історії зарубіжної політико-правової думки дозволить розгорнути наступальну боротьбу проти всіляких фальсифікацій і перекручень нашої історії, розкрити правду для народу. Мета будь-якої науки полягає в тому, щоб дати правдиву картину світу. Стосовно до історії зарубіжної політико-правової думки це означає, що вона повинна історично об'єктивно, науково визначити місце політичних і правових ідей, теорій, поглядів, їхню роль у розвитку суспільства і держави.

Першочерговим завданням цього курсу є озброєння студентів знаннями фактичного матеріалу, розумінням закономірностей еволюції політичної думки, її впливу на суспільну свідомість і політичне життя кожного народу. . Предмет історії зарубіжної політико-правової думки У системі політичних наук і історія зарубіжної політико-правової думки є самостійною науковою та навчальною дисципліною. Вона найбільше пов'язана з політологією. Але, на відміну від загальнотеоретичних дисциплін, історія зарубіжної політико-правової думки виступає як історична дисципліна, за своїм предметом зорієнтована на вивчення історії політико-правових теорій, закономірностей історичного процесу виникнення та розвитку теоретичних знань про державу і право, політику і законодавство.

Для того щоб визначити більш конкретно предмет історії політичних і правових вчень, необхідно насамперед з'ясувати, яке саме коло ідей і вчень належить до розряду політичних. Іншими словами, вимагають свого пояснення терміни «політичні» і «вчення». Поняття «політика» вживається в науковому обороті не завжди однозначно. Так, у філософській літературі розповсюджені визначення політики, в яких основним елементом змісту політичних відносин виступає боротьба класів за певний спосіб виробництва. У такому ж розумінні економісти говорять про політичну економію як науку про суспільно-виробничі відносини людей. Висловлюються також думки, що для політики найбільш характерним є прямий чи опосередкований зв'язок із владою та діяльністю влади.

Слід зазначити, що невиправданим є як надмірне виведення політики за межі держави, так і обмеження її тільки внутрідержавними рамками. Вже сам зміст слова «політика» свідчить про однобічність того та іншого погляду.

У давньогрецькій мові слово «поліс» означало державу, «політика» - державні справи, політичний, стосовний до держави. Отже, це означає, що в значенні політики необхідно розглядати все, що зв'язане з державною владою. Ось чому слово «політика» нерідко вживається як синонім слова «державний». У цьому розумінні говорять про політичні форми, політичну організацію суспільства, політичне панування, політичну владу.

Часто слово «політика» вживається в ширшому розумінні того, що стосується до політики, до

Похожие работы