Читать курсовая по сельскому хозяйству: "Проблема вивітрювання в ґрунтознавстві" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

ЗмістВступ

Розділ І. Ґрунтознавство в системі природничих наук

.1 Розвиток вчення про ґрунт

.2 Охорона ґрунтів

Розділ ІІ. Ґрунт як центральне поняття ґрунтознавства

.1 Склад ґрунту. Утворення і складові частини гумусу

.2 Вбирна здатність ґрунту і його реакція

Розділ ІІІ. Вивітрювання як чинник ґрунтоутворення

.1 Структура та фізичні властивості ґрунту

.2 Вивітрювання гірських порід та фактори ґрунтоутворення

Висновки

Список використаних джерел Вступ Наука про появу, будову, властивості, розвиток, поширення та способи раціонального використання ґрунтів називається ґрунтознавством.

Ґрунтознавство займає осібне важливе місце серед інших природничих наук. Воно має свою історію зародження, повноцінний теоретико-методологічний апарат та практичне значення і є на сьогодні перспективним напрямком розвитку наукових досліджень. Адже науковий підхід до охорони та покращення ґрунтів є надзвичайно важливим чинником продуктивної господарської діяльності людини та охорони довкілля і раціональної експлуатації природних ресурсів.

Завдання охорони ґрунтів полягають у втіленні в життя науково обґрунтованої системи організаційно-господарських, агротехнічних лісомеліоративних та гідротехнічних заходів, спрямованих на раціональне використання земельних ресурсів, збереження й підвищення родючості ґрунтів, відтворення їхньої продуктивності з метою найкращого використання всіх біологічних можливостей наземних екосистем. Ефективність цих заходів залежить від глибини якісних змін у ґрунтовому покриві, викликаних стихійним або антропічним впливом, а також від фізико-географічних і насамперед грунтово-кліматичних умов.

«Вивітрювання (рос. выветривание, англ. erosion, weathering, degradation, disengagement; нім. Verwitterung f) - процес механічного руйнування та хімічної зміни гірських порід та мінералів земної поверхні та приповерхневих шарів літосфери під впливом різноманітних атмосферних агентів, ґрунтових та поверхневих вод, життєдіяльності організмів та продуктів їхнього розкладення. Згідно до вищенаведених факторів розрізняють вивітрювання фізичне, хімічне та біологічне» [3; 276].

Дана курсова робота має на меті детально висвітлити проблему вивітрювання в ґрунтознавстві.

Розділ І. Ґрунтознавство в системі природничих наук

вивітрювання ґрунтоутворення гумус

1.1 Розвиток вчення про ґрунт Ґрунт - це поверхневий пухкий шар суходолу Земної кулі, якому властива родючість.

Наука про появу, будову, властивості, розвиток, поширення та способи раціонального використання ґрунтів називається ґрунтознавством.

Перші наукові відомості про ґрунт з'являються ще в древній Греції у працях Теофраста. Пізніше, в 17-19 ст. нашої ери, були відмічені роботами: Ван-Гельмонта (рослини живляться водою), Теєра (гумусова теорія живлення рослин - рослини засвоюють з ґрунту органічні речовини і воду), Лібіха (теорія мінерального живлення рослин, яку експериментально підтвердили Кнопп і Сакс).

Проте, ґрунтознавство набуло цілісної і системної основи після робіт Василя Васильовича Докучаєва, який є основоположником наукового ґрунтознавства. Він встановив, що ґрунт є самостійним тілом природи, яке виникає та безперервно розвивається. Показав, що ґрунти утворюються під впливом певних

Похожие работы