Читать курсовая по сельскому хозяйству: "Лікування фузаріотоксикозу свиней" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

фузаріотоксикоз свиня біохімічний

В умовах відродження різних форм власності тваринництва особливого значення набуває мікотоксикологічний контроль за якістю кормів на всіх етапах виробництва, зберігання та годівлі. Нині застосовувані хімічні, фізико-хімічні та біологічні методи детоксикації вторинних токсичних метаболітів мікроскопічних грибів у кормах не вирішують проблеми, не призводять до повної інактивації мікотоксинів (М.Волков, 2004).

Викликані розвитком мікроміцетів аліментарні мікотоксикози завдають тваринництву суттєвих економічних збитків. При згодовуванні враженого токсигенними грибами зерна тваринам у них розвиваються гострі або хронічні мікотоксикози. Мікотоксини, як вторинні метаболіти грибів, окрім токсигенних властивостей володіють мутагенною і канцерогенною дією, а більшість із них проявляють також імунодепресивні властивості (Dwivedi P., Burns R.B., 1985). Вони є базовими етіопатогенетичними чинниками мікотоксичної нефропатії, мікотоксичного гепатиту, нейромікотоксикозу, мікотоксичного вульвовагініту тощо (М.Волков, 2004).

Підозра на ураження тварин мікотоксинами виникає у тих випадках, коли немає явної причини їх захворювання, лікування фармакологічними препаратами не ефективне. Крім того, продукти тваринного походження, одержані від тварин, яким згодовували уражені мікотоксинами корми, можуть бути причиною отруєння людей (К.Новіцький, 2001). Мікроскопічні гриби значно поширені на кормових рослинах всіх континентів Земної кулі. В одних випадках вони уражують кореневу систему, що призводить до загибелі рослин, в інших - розвиваються на стеблах, листі, зерні. Сільськогосподарські культури уражуються грибами в роки підвищеної вологості повітря (дощове літо) при їх дозріванні та збиранні. В такі періоди спостерігається значне поширення фузаріозів злаків, які уражують великі партії зерна. Зерно являється біоареалом для розвитку мікроміцетів узагалі і в тому числі токсигенних штамів. На зернових кормах переважно зустрічаються гриби родів Aspergillus, Fusarium, Penicillium, Mucor, Cladosporium, Rhyzopus та інші. Крім того, мікроміцети можуть розвиватися при зберіганні кормів з підвищеною вологістю (В.Рухляда та ін., 2001).

Серед мікотоксикозів найчастіше реєструються фузаріотоксикози, які спричинюються продуктами життєдіяльності грибів роду Fusarium (А.Ф.Ображей, 1997). В останні роки було встановлено, що крім роду Fusarium, поширеними на зерні кукурудзи, пшениці і ячменю потенційно токсигенні гриби родів Aspergillus і Penicillus, які знаходили також на зерні вівса, жита і гороху, але значно рідше (В.Рухляда та ін., 2001).

Експерти FAO (Food Agriculture Organisation) повідомляють, що 25 % урожаю зернових культур щорічно забруднюються мікотоксинами.

Проведений протягом 2000-2002 рр. моніторинг кормів зони Лісостепу України показав, що зернові корми та комбікорми у понад 53 % випадків забруднені представниками родів Aspergillus, Penicillus, Fusarium та мукоральними грибами. При цьому відмічали зростання рівня враження кормів представниками роду Fusarium з 8 % у 2000 р. до 59 % у 2002 році (О.Малінін та ін., 2003). Однак до цього часу все ще залишаються мало вивченими особливості розповсюдження токсигенної мікобіоти на зерні ячменю. Також мало вивчені умови, що сприяють утворенню і накопиченню токсичних речовин мікроскопічними грибами.

Розробка надійних та дієвих

Похожие работы