селян їм забороняли виробляти сіль.
Отже, наявність підприємств із застосуванням певних технічних засобів, зокрема гідравлічного двигуна у вигляді водяного колеса, з початковим або виразним поділом праці й застосуванням найманої праці, значною товарністю продукції свідчила про те, що в Україні відбувався процес створення мануфактур. Вони виробляли більшу частку продукції, що надходила на внутрішній ринок, і охопили такі галузі промисловості, як залізоробну, паперову, винокурну, скляну, поташну, селітряну, будівельних матеріалів, борошномельну та ін. Сформувалися кадри постійних робітників. Найману працю широко застосовували в купецьких, козацьких і селянських мануфактурах. Протягом XVIII ст. в Лівобережній і Слобідській Україні відбувався процес монополізації багатьох галузей промисловості.
В Україні найрозвиненішим виробництвом текстильної промисловості було суконне. Більша частина продукції припадала на мануфактури Лівобережжя і Слобожанщини— 88,6%. На мануфактурах Правобережжя виготовляли 7,7%, а Півдня — 6,7% продукції. Значне місце займали вотчинні суконні мануфактури, на яких виробляли 96% сукна.
З'явилися мануфактури з виробництва шовку-сирцю і шовкових виробів. Успішно працювала Кременчуцька, пізніше Катеринославська казенна мануфактура з виробництва шовкових, бавовняних, конопляних панчіх, що призначалися для царського двору, а також продавалися.
У 20-х роках ХІХ ст. і з`явилися перші парові гуральні. Великі гуральні з досконалішою технікою витіснили невеликі. У цукровиробництві почали використовувати машини для подрібнення цукрових буряків, гідравлічні преси, парову техніку.
Почалося мануфактурне виробництво зброї. Виникнення великих розвинених мануфактур було тісно пов'язано з воєнними і господарськими завданнями Російської держави, з фінансовою допомогою, яку вона надавала промисловості. Царський уряд підтримував підприємницькі намагання.
Держава надавала безпроцентні грошові позики, підтверджувала монопольні права власників мануфактур на скуповування вовни і овечих шкур, дозволяла мати власні вівчарні, завозити з-за кордону напівфабрикати. Держава була великим споживачем товарів мануфактурної промисловості, вона часто зобов'язувала власників мануфактур постачати своїми товарами державні відомства.
Отже, в українській промисловості відбулися великі прогресивні перетворення. На зміну цеховому виробництву прийшла мануфактура. На відміну від Західної Європи, де існувала одна форма мануфактур — на основі вільнонайманої праці, в Україні в умовах панування панщинно-кріпосницької системи господарства працювали мануфактури, що ґрунтувалися не лише на вільнонайманій, а й на кріпосницькій праці.
Кріпосна мануфактура була специфічною формою товарного виробництва, що здійснювалося на феодальній основі. Викликана до життя розвитком товарно-грошових відносин, вона сприяла розкладу феодалізму.
Список використаної літератури та джерел
Школа І. М. Міжнародні економічні відносини. Чернівці, 1996. "Історія України". Посібник. За ред. В. А. Смолія, - К., 1997. "Історія України". Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей. – Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998. Грушевский М. С. Очерк истории украинского народа. – 2-е изд. –
Похожие работы
Тема: Грошові реформи, їхня суть та спрямування. Методи проведення грошової реформи |
Предмет/Тип: Финансы, деньги, кредит (Реферат) |
Тема: Грошові реформи, їхня суть та спрямування. Методи проведення грошової реформи |
Предмет/Тип: Финансы, деньги, кредит (Реферат) |
Тема: Реформи Солона |
Предмет/Тип: ИГП (Реферат) |
Тема: Реформи Петра І |
Предмет/Тип: История (Диплом) |
Тема: Реформи Петра І |
Предмет/Тип: История (Диплом) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы