Читать реферат по товароведению: "Формування іміджу фірми" Страница 6

(Назад) (Cкачать работу)

змушує Клієнта довіряти джерелу інформації. Виникнення та існування різних інтерпретацій одних і тих же подій часто пов'язані з певними особистісними особливостями людей, які визначаються так званими "ролями" і "сценаріями" конкретної людини. Виявленням подібних ролей і сценаріїв, їхньою корекцією (часто вони є причиною захворювань і психічних порушень) займається трансактний аналіз - одне з пізніх психоаналітичних напрямів, розроблене в 50-ті роки американським психіатром Е. Берном. Створений для вирішення психічних проблем, він був розширений та адаптований за минулі десятиліття до різних областей людської діяльності. Трансактний аналіз виходить з того, що у кожної людини є свій "сценарій" - план діяльності, певна роль у цій діяльності. Вибрані сценарій і певна роль у подальшому змінюються на превелику силу. Відповідно до цих сценаріями людина може бути "переможцем" або "жертвою", "переслідувачем" або "переслідуваним", а його сценарій може змушувати робити помилку в самий відповідальний момент або, навпаки, знаходити вихід з найважчої положення. У спілкуванні, як диктує трансактний аналіз, людина може займати одну з трьох позицій - "батька", "дорослого" чи "дитини". "Батько" завжди закликає до справедливості і знає, як має бути; "дорослий" намагається тверезо аналізувати ситуацію і адекватно реагувати; "дитина" поводиться з дитячою безпосередністю і говорить про себе, про співрозмовника або про ситуації все, що думає в даний момент . Однак трансактний аналіз не враховує всіх особливостей конкретної людини і тим більше неоднорідної аудиторії. З розвитком культури Public Relations та підвищенням вимог до професіоналізму іміджмейкерів знання психології все активніше залучаються до творчого процесу створення образу.

ВИСНОВОКУ цій роботі була зроблена спроба виділити й проаналізувати основні принципи створення іміджу, враховуючи в першу чергу особливості психологічного й естетичного сприйняття інформації. Область іміджмейкінгу найбільш гостро потребує, на мій погляд, у теоретичному обгрунтуванні принципів її дієвості. На сьогоднішній день існує безліч наукових праць з психології, теорії та естетики реклами; формування образу ж, як розділ теорії Public Relations, недостатньо пророблений. Фахівці з психології, соціології та інших суспільних наук лише недавно стали звертатися до цієї теми, та й самі рекламісти більше покладаються на власний досвід та інтуїцію. Таким чином, теорія іміджмейкінгу залишається сферою суб'єктивних оцінок, де вдалі знахідки, здебільшого носять випадковий характер, а не є результатом спеціальних знань. Роль іміджмейкера, як правило, грають професійні психологи. Наука створення образу вимагає комплексного підходу. PR-профі, що працює над проблемою іміджу, повинен володіти змішаними знаннями в області психології, дизайну, журналістики і навіть фізіології людини; або це повинна бути команда творчо мислячих фахівців. У даній роботі представлений варіант можливого обгрунтування об'єктів і методів формування образу. Особливу увагу приділено психологічним аспектам створення іміджу. Так само відзначено важливість Public Relations, як засобу ефективної масової комунікації. Значенням PR і зокрема іміджмейкінгу не завжди приділяється належна увага, у зв'язку з чим взаємодіючі суб'єкти терплять моральні і