Читать диплом по строительству: "Проект на побудову каналізаційної насосної станції" Страница 19

(Назад) (Cкачать работу)

Для видалення із стічних вод грубодисперсних домішок приймаємо первинні радіальні відстійники розрахунок яких здійснюємо по кінетиці випадання зважених речовин з врахуванням необхідного ефекту освітлення стічних вод

% (6.10) де- концентрація зважених речовин суміші, мг/л;

150 – концентрація зв.речовин в освітленних стічних водах, кі надходять в аеротенк на біологічну очистку, мг/л.

Розрахункове значення гідравлічної крупності речовин, що затримуються в первинних відстійниках , мм/сек (6.11) де Нset – глибина проточної частини відстійника Нset = 31 м [2.табл.31];

Кset – коефіцієнт використання об’єму проточної частини відстійника Кset = 0,45 [2,табл.31];

Tset – тривалість відстоювання в секундах, яка відповідає необхідному ефекту очистки і отримана в лабораторному ціліндрі висотою h1 = 0,5 м;

Tset = 540 сек; [3, стор.102, табл.12];

Кt – коефіцієнт, що враховує вплив температури води на її в’язкість при t min = 17ºС Кt = 1,084 [3, стор.103];

п2 – показник степеня, який залежить від агломерації зважених речовин в процесі відстоювання, n2 = 0,25 для коагулюючих зважених речовин [3, стор.102];

мм/с.

Пропускна здатність одного відстійника для радіальних: ,м3/год;

Dset– діаметр відстійника, м;

den – діаметр впускного пристрою, м;

Vtb – поправка на турбулентність потоку, приймаємо по [2.таб.3.2] в залежності потоку води у відстійнику, м/с.

Орієнтовно приймаємо Utb = 0 м/с.

Приймаємо відстійники d = 24,0 м

м3 /год. Приймаємо шт, п – коефіцієнт запасу, 1,2…1,3.

Середня швидкість руху води на середині радіуса відстійника буде: м/сек. При D = 30 м; R = 15 м,

nвід – кількість прийнятих відстійників так як 2,92 < 5,0 м/с тому vtb= 0 прийнято вірно. 6.3.5 АЕРОТЕНКИ

Для біологічної очистки стічних вод від органічних забруднень приймаємо аеротенки з регенерацією активного мулу згідно [2, п.п.6.14].

Розрахункова тривалість окислення органічних забруднень в аеротенках, год: (6.12)

де Len, Lex – БПК стічних вод на вході і на виході з аеротенку;

Rі – степінь рециркуляції активного мулу, Rі=0,6 [2, п.6.145];

ар – доза активного мулу в регенераторі г/л: ; аі – доза активного мулу в аеротенку аі=1,5 г/л;

г/л;

s – зольність активного мулу приймаємо s=0,3 [2. табл.40];

Тw – середньорічна температура стічних вод (18º С);

Ρ – питома швидкість окислення забруднень, мг/год: (6.13) - максимальна швидкість окислення в мг/год.;

С0 – концентрація розчиненого кисню в мг/л; С0=2,0 мг/л в аеротенку;

К0 – константа розчиненого кисню в мг/л; [2, табл.40], К0=0,625;

Кl – константа, що характеризує властивості органічних забруднень, [2, табл.40], Кl=3,3мг БСК/л;

- коефіцієнт інгібіювання продуктами розпаду активного мулу, 0,07 г/л, [2, табл.40];

мг/год;

тривалість обробки води в аеротенку,год: год.

Тривалість окислення складатиме:

год.

Тоді тривалість регенерації становить: год. Об’єм аеротенку визначаємо по середньогодинному надходженню води за період аерації в години максимального притоку [2, п.6.142] в м3/год: м3/год. Об’є аеротенку визначаємо за формулою: м3.

Об’єм регенератора: м3.

Загальний об’єм: м3. Частка регенератора в загальному об’ємі аеротенку: . Приймаємо 4-х коридорний аеротенк, трьох секційний, об’єм однієї секції:

м3;

ширина коридору – 6,0 м;

Похожие работы