Читать лекция по педагогике: "Формування уявлень про число у дітей дошкільного віку" (автор: novak) Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Курсова робота

Формування уявлень про число у дітей дошкільного віку

Сьогодні система дошкільного та шкільного навчання, повинна давати дітям не лише знання, а і сприяти розвитку творчого мислення й інтелектуальних здібностей дитини. Завдання педагога – не просте накопичення дитиною знань. Дітей треба навчити самостійно і нестандартно міркувати, грамотно обґрунтовувати свою точку зору, самостійно приймати рішення, не боячись задач з багатьма варіантами розв'язку.

У ситуаціях повсякденного життя діти виконують безліч різних математичних та логічних операцій: лічать предмети й об'єкти, розрізняють їх за величиною та формою, згруповують та класифікують, оперують з множинами, будують висновки, у процесі спілкування доводять одні факти або спростовують інші.

Інтуїтивно чи на практиці доходять висновку, що: це міркування – правильне, а те – хибне. Кожна дитина володіє стихійною, інтуїтивною логікою. Без неї вона не могла б міркувати й спілкуватися з дорослими й однолітками. Однак логічна інтуїція ніколи не замінить навіть елементарних логічних умінь. Завдяки цим умінням формується логічна культура мислення людини. Вони допомагають уникати логічних помилок у міркуваннях, коректно аргументувати власну точку зору, проявляти елементарну критичність у пошуках істини. Дитині також необхідний певний рівень розвитку математичних умінь, оскільки вони забезпечують її повноцінну життєдіяльність. Так, Жан Піаже стверджував, що формування математичних операцій передбачає формування логічних операцій. У сучасних зарубіжних дослідженнях з розвитку математичних умінь у дітей (М.Фідлер, Е.Дум, Р.Грін, В.Лакіон, Т.Мідліна) увага зосереджується на тому, що для оптимізації загального розвитку дошкільнят треба розвивати, як логічні, так і математичні операції.

У чинних до цього року вітчизняних програмах виховання та навчання у дитячому садку немає істотних відмінностей у змісті цього розділу. Логічним операціям відводиться досить окреме місце: дітям пропонують побудувати ряд величин, класифікувати геометричні фігури за величиною, формою тощо. Знання, які дістають діти, не гарантують їм достатньої компетенції у різних життєвих ситуаціях, бо вони існують самі по собі, відокремлено від життя. Математичні уявлення формуються та закріплюються на заняттях з математики. Інколи застосовуються в дидактичних іграх і лише епізодично діти застосовують набуті знання та вміння у повсякденному житті.

Виходячи з положень концепції Базового компонента дошкільної освіти, педагог має озброїти дитину насамперед умінням жити, сприймати життя в цілісності. Це складніше і багатогранніше, ніж окремо формувати системи знань та вмінь з математики, природознавства, грамоти тощо. Дитина не володітиме істинним світоглядом, якщо не вмітиме цілісно сприймати світ. Саме тому блок логіко–математичних умінь включає кожна сфера Базового компонента і передбачає формування у дітей елементарної математичної компетенції.

У дослідженнях сучасних науковців (К.Й. Щербакова, О.О. Фунтікова та ін.) було виділено три компоненти елементарної математичної компетентності: мотиваційний, змістовий і дійовий. Ми звернули увагу на те, що формування мотиваційного компонента значним чином залежить від наявності дидактичного

Похожие работы