Читать курсовая по делопроизводству: "Відображення питань автоматизації формування бібліотечних фондів" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Лібералізація цін на видавничу продукцію, инфляційні витки на протязі 3 – 4 останніх років, з одного боку, а з іншого – різьке скорочення бюджетних асигнувань, яке особливо болісно відобразилося на закупівлі літератури, призвели до зменьшення обсягів нових надходжень у бібліотеки всіх типів. Так, по ЦБ регіонів вони склали у 1994 р. (у середньому по Росії) 29 % від рівня 1981 – 1985 рр., при цьому з місцевих бібліотечних колекторів ЦБ отримали документів в 5 разів меньше й з ЦКНБ – в 4 рази меньше. З 1990 по 1994 р. приріст фондів ЦБ склав в средньому 1 %, причому спеціалісти на місцях відмічають в якості хронологічної «негативної» точки 1993 р. Загальне збільшення їх у державних бібліотеках з 880 млн. прим. у 1985 р. до 935 млн. прим. у 1994 р. відбулось в основному завдяки включенню колишніх профспілкових бібліотек у державну, муніципальну бібліотечну мережу (1991 - 1993). В той же час середні розміри фондів державних масових бібліотек (у розрахунку на одну) стабілізувалися й залишаються приблизно на рівні 15 тис. од.

У нових умовах не міг не змінитися підхід до списання літератури. У перебудовний и постперебудовний період бібліотеки отримали деяку свободу при очищенні фондів від видань, що застарілі або мало використовуються. В результаті з причини «застарілість за змістом» з ЦБ вибуло в средньому 46 % літератури, що на 11 % більше, ніж у 1981 – 1985 рр. Однак за ветхістю в тому ж році в середньому вибуло 25 % документів від загального списання, що на 5 % меньше, ніж у 1981 – 1985 рр.; майже наполовину скоротилося списання літератури, що мало використовується. Це пояснюється ненадійністю як комплектування новими надходженнями, так і докомплектування (через фінансові обмеження). Після деякого уповільнення (1990 – 1992) фонди регіональних УНБ знову почали швидко зростати й складають приблизно 145 млн. од. (за даними 1994 р.). Однак є небезпека поступового їх старіння у масових та наукових бібліотеках.

Найважливішим показником зацікавленості населення у суспільних фондах традиційно вважається кількість абонентів. Важке економічне становище у багатьох регіонах Росії призвело до рішення місцевої влади та керівників деяких підприємств та організацій про закриття бібліотек, що значно зменьшило в цілому по Росії кількість зареєстрованих читачів. Однак кількість абонентів в загальнодоступних державних бібліотеках (регіональних УНБ та ЦБС) майже не скоротилося, а в багатьох випадках навіть збільшилося завдяки притоку колишніх читачів технічних та профспілкових бібліотек, що були закриті (через недосконалість форм статистичної звітності мы утримуємось від посилань на опубліковані дані загальноросійської чисельності читачів й обмежимося спробою викласти загальну тенденціюi).

1993 – 1995 рр. для бібліотек стали часом стабілізації. Вони почали адаптуватись, освоювати нові взаємовідносини з суспільством, грати все більшу роль в культурній політиці. В 44 регіонах Росії відзначається рост кількості читачів, перш за все у Володимирській,

Похожие работы