Читать курсовая по сельскому хозяйству: "Дослідження асортименту та якості рисових круп" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Вони займають важливе місце в харчуванні жителів України. Серед інших продуктів крупи посідають важливе місце у харчуванні людини.

Україна має всі необхідні умови для розвитку рисівництва. Сприятливий природно-кліматичний Південь України та наявність рисових зрошувальних систем дають змогу одержувати високі врожаї цієї культури.

Рис в Україні почали сіяти в 30-ті роки минулого століття, що було зумовлено потребою залучити в сільськогосподарське виробництво малопродуктивні засолені землі Причорноморської низовини в Херсонській та Одеській областях, а також у Криму. Але по-справжньому рисівництвом зайнялися лише в 60-ті роки. В 1964-1980 рр. було створено потужний потенціал рисосіяння, збудовано рисові інженерні системи на площі майже 63 тис. га, в тому числі в АР Крим - 30,8 тис., Херсонській області - 18 тис., Одеській - 13,8 тис. га. У їх будівництво та в інфраструктуру спеціалізованих рисосійних господарств вкладено великі кошти. Завдяки високій рентабельності виробництва рису, гроші швидко окупилися - за 3-5 років. Посівні площі під рисом стабілізувалися на рівні 33-38 тис. га. Рис на малопродуктивних раніше землях не тільки давав високі врожаї, а й, завдяки меліоративній технології його вирощування, сприяв створенню умов для вирощування в сівозміні суходільних культур, що стало основою інтенсивного розвитку галузей тваринництва. Високий економічний ефект, який господарства мали від вирощування рису й супутніх культур, сприяв притоку й закріпленню трудових ресурсів, розбудові інфраструктури села [4].

Раніше щороку під посіви рису відводили до 35-37 тис. га, що давало змогу одержувати до 160-18- тис. тонн зерна і майже повністю задовольняти потреби країни.

У 1999р. в Україні було вироблено 344 тис. т крупів, або втричі менше, ніж 1990р. У 2002р. в Україні було продуковано 295 тис. т крупів. Найбільше їх виробляється у Хмельницькій, Київській, Чернігівській, Донецькій областях і в Автономній Республіці Крим [5].

В 2002 р. гуртовий товарооборот крупів вітчизняного виробництва становив у сумі 509 млн. грн.., або 0,2% від загального гуртового товарообороту. Роздрібний товарооборот цієї продукції через торговельну мережу офіційно зареєстрованих підприємств, які здійснювали роздрібну торгівлю, у 2002р. становив майже 166 млн. грн.

Для рису характерним є збільшення валового збору зерна порівняно з 1990 р. Для порівняння, у 1990-му валовий збір рису становив 117,6 тис. т, у 2011-169,9 тис. т, 2012 - 157,1 тис. т.

Нині ж площа під рисом в Україні становить 20-22 тис. га. Останніми роками за середньої врожайності 35-40 ц/га валовий збір сягнув близько 80 тис. тонн після доробки. Сьогодні ж спостерігається позитивна тенденція щодо зростання виробництва рису в нашій країні як за рахунок розширення посівних площ, так і підвищення врожайності [6].

Рис культивується у п’ятьох районах Криму, в зоні Північно-Кримського каналу, у двох районах Одеської та у трьох - Херсонської області.

Сорго вирощують в областях Степу та у господарствах Лісостепу. Більша частина посівів сорго розташована у Дніпропетровській

Похожие работы