Читать курсовая по строительству: "Національна семантика, стилістика та розвиток архітектурних типів православних храмів Лівобережної України" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

ВСТУП Актуальність теми даного дослідження обумовлюється задачами релігієзнавства в області вивчення різноманітних видів взаємозв’язку релігії та мистецтва в аспектах діахронії та синхронії, а також пояснення естетичної складової релігійної культури у різних проявах, включаючи архітектуру.

Для сучасного українського релігієзнавства та мистецтвознавства характерні вільний вибір та пошук, широкий простір наукових досліджень. На відміну від європейських умов, де ці науки розвивалися безперервно, без утисків і гонінь, створювали багатий емпіричний матеріал, в Україні дані галузі гуманітарних знань мають зміцнювати свої позиції та збирати по крихтах матеріал для наукових досліджень. Для вивчення української культової архітектури як культурного феномену слід вивчити всі галузі, що становлять цілісну історію національної релігійної культури.

Слід зазначити, одне з провідних місць у цій царині відводиться необхідності дослідження національної семантики, стилістики та розвитку архітектурних типів православних храмів Лівобережної України. Це має ще більшу важливість, враховуючи, що нині існує значна кількість проблем у пам’яткоохоронній галузі України, що з року в рік призводить до втрати нових пам’яток, що у свою чергу наносить значний удар по культурі та духовності України та звужує поле для наукових досліджень пам’яток історії, культури та архітектури України;

Наукова новизна одержаних результатів випливає із ідеологічної заангажованості радянської науки, що свідомо накладала заборону на ретельні дослідження семантики, стилістики та архітектурних особливостей пам’яток культової архітектури, свідомому зведенні більшості робіт до описового характеру. Дана тема почала досліджуватися лише із 1990-х рр., через що бракує фундаментальних праць цієї спрямованості. Не менш важливим аспектом дослідження є те, що у роботі проведено аналіз архітектурних, типологічних та семантичних особливостей православних храмів Лівобережної України у нерозривному зв’язку дерев’яної та кам’яної культової архітектури регіону, що дозволяє комплексно типологізувати храми даного періоду. Крім цього, до уваги взяті маловідомі та малодосліджені пам’ятки культової архітектури.

Джерельна база: представлена історичними, мистецтвознавчими та релігієзнавчими науковими та науково - популярними творами, частково - власними фото та описами досліджуваних споруд. Перші дослідження пам’яток історії, архітектури та духовності, їхньої семантики та типології у епізодичному вигляді розпочалися іще у 1840-ві роки (сам Т.Г. Шевченко замальовував найцікавіші споруди доби Гетьманщини). Початок ХХ-го ст. дав українському пам’яткознавству цілу плеяду нових імен - Микола Білящівський, Юхим Сіцинський, Григорій Павлуцький, Ігор Грабар, Вадим і Данило Щербаківські, Микола Шумицький, Микола Макаренко, Кость Широцький. Першими науковими збірками цього періоду є: «Історія російського мистецтва» І. Грабаря (1912 - 1914 рік); «Дерев’яні та кам’яні храми» Г. Павлуцького (1905-го - 1907-го років). Ці роботи ще не мають системного підходу до вивчення даної проблематики.

Із встановленням радянської влади процес досліджень у цій сфері пожвавився: певний час (до поч. 1930-х років) продовжували свою справу уже знані мистецтвознавці (М.


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы