Читать реферат по макроэкономике: "Теорія рівноваги Л. Вальраса. Рівновага товарного ринку - модель IS. Міжгалузевий баланс В.Леонтьєва" Страница 3

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

доходів. Але внаслідок зростання процентної ставки відбувається витіснення інвестицій: муль­типлікатор державних видатків та податковий мультиплікатор повністю "спрацювати" не можуть. Спричинене зростанням ставки процента змен­шення планових інвестицій, яке частково елімінує вплив стимулювальної бюджетно-податкової політики на економіку, отримало назву ефекті/ витіснення.

Таким чином, згідно моделі IS-LM, ефект витіснення зменшує дієвість стимулювальної бюджетно-податкової політики. Тому в моделі IS-LM мультиплікативне розширення доходу виявляється меншим, ніж у кейнсіанській моделі доходів і витрат (модель "кейнсіанського хреста").

Протилежним чином на економіку впливає обмежувальна бюджетно-податкова політика. У цьому випадку відбувається зсув кривої IS ліворуч вниз, що, відповідно, знижує процентну ставку та рівень доходу в економічній системі. З іншого боку, зменшення процентної ставки стимулює планові інвестиції, що певною мірою компенсує негативний вплив обмежувальної бюджетно-податкової політики на доход.

МІЖГАЛУЗЕВИЙ БАЛАНС В.ЛЕОНТЬЄВА

Відомий американський економіст Валерій Леонтьєв у середині 50-х pp. вирішив емпірично перевірити основні висновки теорії Хекшера—Оліна і прийшов до парадоксальних висновків. Використавши модель міжгалузевого балансу "затрати-випуск", побудовану на основі даних про економіку США за 1947 р., В.Леонтьєв показав, що в американському експорті переважали відносно трудомісткі товари, а в імпорті — капіталомісткі. Враховуючи, що в перші повоєнні роки у США, на відміну від більшості їхніх торговельних партнерів, капітал був відносно надлишковим фактором виробництва, а рівень заробітної плати значно вищим, цей емпірично отриманий результат явно суперечив тому, що передбачала теорія Хекшера—Оліна, і тому отримав назву "парадокс Леонтьєва". Подальші дослідження підтвердили наявність цього парадоксу у повоєнний період не лише для США, але й для інших країн (Японії, Індії тощо).

Неодноразові спроби пояснити такий парадокс дали змогу розвинути та збагатити теорію Хекшера—Оліна завдяки врахуванню додаткових обставин, які впливають на міжнародну спеціалізацію, зокрема:

• неоднорідність факторів виробництва, перш за все робочої сили, яка

суттєво відрізняється за рівнем кваліфікації. У зв'язку з цим в експорті

промислове розвинених країн може відображатися відносна надлиш-ковість висококваліфікованої робочої сили і спеціалістів, у той час як країни, що розвиваються, експортують продукцію, яка потребує значних затрат некваліфікованої праці;

• значною є роль природних ресурсів, що, як правило, використовуються у виробничому процесі тільки в поєднанні з великою кількістю капіталу (наприклад, у галузях добувної промисловості). Це певною мірою пояс­нює те, що експорт із багатьох країн, які розвиваються і мають великі запаси природних ресурсів, капіталомісткий, хоча капітал у цих країнах і не є відносно надлишковим фактором;

• вплив на міжнародну спеціалізацію зовнішньоторговельної політики, яку проводить уряд. Ця політика може обмежувати імпорт і стимулюва­ти розвиток внутрішнього виробництва та експорт продукції тих галу­зей, де інтенсивно використовуються відносно дефіцитні фактори вироб­ництва.


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы