Читать курсовая по туризму: "Львів - найстаріше місто Галицької землі" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

ЗмістЗаснування

Історія

Личаківський цвинтар

Оперний театр ім. Соломії Крушельницької

Львівська Ратуша

Історія

Університет ім. Івана Франка

Заснування та рання історія Університету

Заснування

Університет в 17-18 століттях

Львівський університет та Іван Франко

Університет сьогодні

Палац Потоцьких

Площа Ринок - історичне серце Львова

Історія

Пам’ятник Тарасу Шевченку

Собор Святого Юра

Успенська церква

За матеріалами гезети "Поступ"

Оборонний монастир

Церква Святого Михайла

Андріївський костел

Видатний Юрій Кульчицький

Легендарні куточки околиць Львова

Львівські легенди

Кав’ярні Львова - справжня знахідка для туристів

Краса та неповторність давнього міста

Заснування Львів належить до давніх, але не найстаріших городів Галицької землі. До часу його постання існував вже знаний своїм історичним значенням Галич, Звенигород, а в околицях теперішнього Львова менші укріплені городи такі, як Підгородище, Завадів, Грибовичі, Страдч, Щекотин, Домажир, Рокітна та ін., розташовані на горбах Розточч чи на схилах північного берега Поділля. Археологічні знахідки свідчать, що в найближчій околиці здавна були якісь оселі, але на терені давнього міста не знайдено ніяких пам'яток, які говорили б про існування постійної доісторичної оселі.

Засновником Львова був галицький король Данило Романович. Побудова цього міста близько 1250 р. вказує на те, що його зродили в першій мірі потреби військово-стратегічні, оборона галицьких володінь від татарських набігів, а також господарські, необхідність створення нового торгівельного центру на шляху з Побужжя і Наддніпрянщини до Наддністрянщини, після занепаду Звенигорода.

Слід зазначити велике організаційне чуття засновника міста, що так уміло підшукав місце під будову нового міста, саме на стику Розточчя і Поділля, що ділять Схід від Заходу (басейн Дніпра і Дністра від басейну Вісли), а одночасно у воротах, крізь які проходить шлях із східної у західну Європу, з Чорномор'я у Прибалтику.

Львів пройшов з галицькою землею цілу історичну долю, зазнавши не раз страшних потрясінь. Його зовнішнє обличчя, життєвий простір, чисельний та національний склад, зайняття та культура його мешканців мінялися не тільки під впливом ходу сторіч, але й під впливом тих історичних безнастанних змін, що тут наставали впродовж 700-річного існування міста.

Так, від 1250 до 1340 рр. Львів був княжим містом галицького князівства під володінням Романовичів. В роках 1340-1349, коли вимер рід Романовичів, ним править воєвода Дмитро Детько, як намісник литовського князя Любарта, потім - польський король Казимир (1349-1370 рр.). В цей час (1356 р.) місто одеримало Магдебурське право. В 1370 році перейшов Львів під угорське правління, яке виконував від 1372 по 1379 р. Володислав Опольський з шлезької лінії Пястів, потім угорські урядники, а в роках 1385-1387 знов Володислав Опольський. В інтервалі 1387-1772 рр. Львів знаходиться під володінням Польщі, а далі, як столиця Галичини і Володимирії, під владою Австрії (до 1914р.). Революційні події 1848 р. в Європі збудили політичну та культурну активність українців. У травні цього року у Львові було засновано Головну Руську Раду - першу українську політичну організацію та надруковано

Похожие работы