(Назад)
(Cкачать работу)безмежний шлунок
Сопів з усіх форсунок!
Що внукам залишив? Болото!
Душа не вийшла на роботу.
Сьогодні - це сьогодні: завтра чим засвітить?! -
Чорнобилем душевним час нас мітить…
Яке там завтра - виживи сьогодні! -
Ті ж люди-шлунки, привиди з безодні.
Сюди! -
Копійка шрами залишає - не сліди!
, Херсон! -
Який нещадний бездуховності бетон!
Розділ 2: Перед вічністю
Вступ-2
Скидайте камуфляж!.. Постануть душі голими:
О боже-господи, оті створіння - ми?!
Препідлі шлунки з думочками хворими
За триста кілометрів від Зими.
Ми вічність нашу диба не поставили.
Ми нашу вічність тим лише прославили,
Що і не думали про неї думать.
На Час кивнем: такий вже, що поробиш…
А ми? Що ми? Піщинки на межі.
Як боляче у вічність йде Чорнобиль-
Сивіє нуль в дозиметрі душі.
Ми - українці!.. Наші крила…
Копійка підла заярмила!
Мізерним душам рідно не зрости!..
Туман Весни шмигнув над долями,
Хитнувся тінню; а хотілося - крильми.
Скидайте камуфляж!.. Постануть душі голими:
О боже-господи, оті створіння - ми ?!
Ми вічність нашу диба не поставили.
Майбутнє дивиться очима суму:
Ми нашу вічність тим лише прославили,
Що і не думали про неї думать.
«Як підстелитися?!» - витають мрійки
Рабів копійки.
.Месія-2
“Если фразу « Будущее делают сегодня!»
сопоставить с тем что творится в области,
да и в стране в целом, то как-то не по себе
становится при мысли: “А что дальше?”
(Херсонська газета ”Гривна”)
Моє безсоння працюватиме на Завтра,
Від правди невідходячи ні кроку.
Нас оберемками купляє долар-зайда,
Кричать месії в захваті: «Нівроку!»
Я - не Месія; я - Поет:
Душі нестримно-чесний лет
І непродажність - ось портрет.
Майбутнє виставить-таки рахунок:
Не хто, а що стояло за тобою;
Куди завів тебе нікчемний Шлунок,
Оскотинивши Націю собою?!
Росте на краще наш Херсон…-
Затріпотіла преса в унісон.
Чи продається: магазини, дачі?..
Невже страшне болото та не бачиш?
Не бачиш: душі пожирає те болото?
З народом і з майбутнім не пробачу,
Месії, вам цю камуфляжну позолоту!
Я - не Месія; я - Поет;
Що хоче тут повірити у Завтра,
Де річпорти Вкраїну продають,
Працюючи на Турцію та Захід.
Банкіре, якщо зможеш, дорости,
Я підожду; заходьте, друзі!
. Гнилі традиції-2
«Історія тоді лише має значення,
Коли майбутнє є її тлумаченням» -
Як довго ця, - з життя, не із підручника,-
Крамольна думка м`яла мене, мучила”.
Стриптиз в театрі обласному.
Коли зухвало топчуть святості основи,
Прошу, не треба про талант гучні промови.
Запитуй прямо: хто вони -
Заробітчани чи сини?!
Що вибрали: народно-рідну долю
Чи вже й себе розмінюють на долар?!
Театр? Театр тоді стояв на різдоріжжі…
Він, взагалі, державна установа…
Де нижче пояса - основа!
Міняли бочку. А, й давно,
Міняти треба в ній вино.
“Історія тоді лиш має значення,
Коли майбутнє є її тлумаченням…”
Стриптиз в театрі обласному!
…Післябуфетна публіка… Стограмові розмови…
Інтелектуальні заробітки установи…
Копійка, й тільки, - зверху йде чи знизу…
…У стіл ховаю вимучену п’єсу -
Не хочу буть
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы