Читать реферат по сельскому хозяйству: "Еколого-економічні проблеми сільськогосподарського землекористування та шляхи їх розв’язання" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

ЗмістВступ

. Сучасний стан земельних ресурсів України

. Еколого-економічні проблеми сільськогосподарського землекористування та шляхи їх розв’язання

Висновок

Список використаної літератури Вступ Сучасні світові тенденції розвитку сільськогосподарського землекористування засвідчують необхідність вирішення поряд із завданням забезпечення населення продуктами харчування проблеми захисту довкілля, збереження біорізноманіття, відтворення родючості ґрунтів. Через це формуються такі системи використання земельних угідь, які пріоритетним напрямком визначають не максимальну продуктивність культур, а збереження функціональних зв’язків між природними елементами довкілля. Цим напрямкам в повній мірі відповідають адаптивно-ландшафтні системи землекористування, основними принципами яких є екологічність, адаптивність, наукоємність та біогенність [1]. Такі принципи дають можливість перейти від концепції тотальної інтенсифікації земельних ресурсів, наслідком якої є деградація ґрунтового покриву і всього довкілля, до концепції природоохоронного адаптивно-ландшафтного землекористування і екологічно збалансованих агроекосистем.

Безумовно, важливим кроком на шляху до формування адаптивно-ландшафтних систем землекористування є раціоналізація структури посівів з врахуванням геоморфологічних, ґрунтових та господарських умов конкретних регіонів. Оптимізація структури посівних площ є основним, найбільш дешевим і екологічним засобом підвищення продуктивності агроекосистем, забезпечення більш повного використання біокліматичного потенціалу територій.

Однак, радикальні перетворення в аграрній сфері нашої країни, обумовлені , в основному, кон’юнктурою ринку без врахування вимог екологічної безпеки, призвели до значного зростання частки високорентабельних технічних культур і зменшення площі культур кормової групи, зокрема, багаторічних трав, які складають основу ґрунтозахисних сівозмін. Науково необґрунтоване розширення площ інтенсивних культур, як засвідчує практика попереднього періоду і сьогодення, обумовлює посилення деградаційних процесів: на силових територіях розвивається ерозія, на рівнинних - дегуміфікація та виснаження на поживні речовини, оскільки суб’єкти господарювання на землі, в переважній більшості, не мають змоги компенсувати винесені з ґрунту з урожаєм сільськогосподарських культур елементи живлення за рахунок органічних і мінеральних добрив. Загострення перелічених екологічних проблем сьогодні може призвести до ще більших економічних збитків та соціальних негараздів в майбутньому, пов’язаних з продовольчою безпекою країни і нормативним станом довкілля.

Тому для забезпечення високоефективного, екологічно безпечного використання земельних ресурсів необхідно оптимізувати структуру посівних площ з врахуванням нових адаптивно-ландшафтних підходів до організації території і природно-господарських умов відповідних регіонів, адже саме структура посівних площ визначає не тільки рівень економічної ефективності галузі рослинництва, а рівень технологічного навантаження на сільськогосподарські угіддя. 1. Сучасний стан земельних ресурсів України Україна володіє потужним землересурсним потенціалом. Проте недосконалі технології

Похожие работы