Читать реферат по финансам, деньгам, кредиту: "Економічна сутність та характеристика податку на додану вартість" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Економічна сутність та характеристика податку на додану вартість

Податок на додану вартість відноситься до складу непрямих податків. Це означає, що податок включається до вартості товарів (робіт, послуг) та сплачується споживачем при купівлі (не прямо), а державі його передає продавець. Економічна сутність ПДВ - податок на споживання, тому що в кінці кінців весь його тягар лягає на останнього покупця в ланцюжку продаж, тобто на споживача.

Вперше в Європі ПДВ був введений у Франції в 1953 році. Податок відомий як - TVA (Taxe sur la Valeur Ajoutee). Зберігаючи єдину сутність податку, назва податку на додану вартість (ПДВ) в кожній країні різна, наприклад: ПДВ в Англії називається - VAT (Value Added Tax), в Австрії - MWSt (Mehrwertsteuer), у Фінляндії - ALV (Arvonlisavero), в Швеції - MOMS (Mervardeskatt), в Данії - MOMS (Omsaetningafgift), в Нідерландах - BTW (Belasting over de Toegevoede Waarde), в Канаді GST (Goods and Service Tax) та PST (Provincial Sales Tax) тощо.

Система оподатковування, заснована на ПДВ, використовується в усіх країнах Європейського Союзу, а також в ряді інших країн, наприклад, в Канаді, Південній Кореї та Японії. Рівень ставки ПДВ різний й змінюється в залежності від країни в межах 15-25%.

Хоча, слід відмітити, що й досі існують ряд країн, в тому числі передових з точки зору рівня економічного розвитку, які не впровадили у своїй економічній системі податок на додану вартість. До останніх належить, наприклад, США. Є також і країни, що, після певного періоду існування податку на додану вартість, відмовилися від нього. Щодо сучасного статусу податку на додану вартість у економіці західноєвропейських країн, то цей податок має не тільки економічне, а й політичне значення, оскільки наявність такого податку є обов’язковим для країн, що вступають до Євросоюзу.

В той же час треба відмітити, що така функція податкової системи, як стимулювання зростання виробництва, сьогодні в Україні практично не застосовується, і податкова система виконує лише фіскальну функцію. Так, відомо, наприклад, що у більшості розвинутих країн основний тягар по наповненню державного бюджету розподілений по кількох податках, в тому числі між податками на доходи фізичних осіб, податком на додану вартість, податком на доходи корпорацій, а також рядом менш вагомих, але все-таки регулярних податків із майна та спадщини. В цих умовах в рамках податкової системи існують значні пільги, в тому числі і для платників податку на додану вартість, що стимулюють розвиток підприємництва. В умовах української економіки ми поки що маємо протилежну ситуацію - податок на додану вартість виконує в першу чергу фіскальну функцію і є одним із головних чинників наповнення державного бюджету, а порядок обліку податку на додану вартість є одним із найсуворіших та найприскіпливіших в світі, що тим не менш не врятовує державний бюджет від щорічного витрачання коштів на відшкодування податку на додану вартість, сума яких може бути порівнюваною із надходженням від самого податку.

Податок на додану вартість (ПДВ) - універсальний акциз - непрямий податок, який сплачується до державного бюджету на кожному етапі просування товару від виробництва до споживання.

Податок на додану вартість включають у ціну (тариф) товарів, робіт, послуг за ставкою у розмірі 20% (0%) до оподатковуваного обороту, що не включає ПДВ.

Зарахування сум ПДВ до державного бюджету України


Интересная статья: Основы написания курсовой работы