Читать реферат по ценообразованию: "Методи ціноутворення на підприємствах промисловості будматеріалів"

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

РЕФЕРАТ

на тему:

Методи ціноутворення

на підприємствах промисловості будматеріалів

ПЛАН

ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ЦІНОУТВОРЕННЯ

2. МЕТОДИ ЦІНОУТВОРЕННЯ В ПРОМИСЛОВОСТІ БУДМАТЕРІАЛІВ

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА Вступ

Ціна — це грошова сума, що сплачується за конкретний товар. У промисловості будівельних матеріалів таким товаром, відповідно, виступають будівельні конструкції, будівельні суміші і т.п.

Ринкова ціна на будматеріали встановлюється безпосередньо на ринку будресурсів під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Іноді таку ціну нази­вають вільною; вона не встановлюється спеціальними органами, не нав'язується згори.

Відхилення ціни від вартості відбувається не за вказівкою чиновників, а внаслідок співвідношення попиту і пропозиції. Монопольна ціна, встановлена державою або нав'язана приватним монополістом, не має нічого спільного з ринковою ціною. В умовах адміністративно-командної економіки ціни втратили свою регулюючу роль. Наслідком цього став хронічний дефіцит багатьох будівельних матеріалів у минулому.

Ціна є важелем встановлення пропорцій у господарстві в умовах конкуренції. Якщо в країні панує монополія державної власності на засоби виробництва, ціна втрачає роль регулятора економіки, перестає бути поряд з конкурентною боротьбою рушійною силою розвитку виробництва.

Ринкова ціна не може бути встановлена урядовим декретом чи указом президента країни. Для цього мають бути об'єктивні умови:

демонополізація економіки на основі проведення приватизації;

наявність конкурентного середовища;

створення необхідних умов для підприємництва, розвитку всіх легальних форм господарювання.

Якщо абстрагуватись від інших чинників або розглядати ціноутворення, як кажуть, «за інших однакових умов», то ціна залежить від вартості товару: збільшення вартості веде до збільшення ціни і навпаки. 1. Загальні засади ціноутворення

Як відомо, величина вартості товару змінюється прямо пропорційно до кількості часу, витраченого на його виробництво, і обернено пропорційно — до продуктивності праці.

В умовах ринкової економіки кожний керівник підприємства, кожний підприємець знає, що підвищення продуктивності праці формує індивідуальну вартість товару нижчу, ніж суспільне необхідна. І певний час підприємства, які досягай таких результатів, можуть реалізувати товар за ціною, вищою, ніж індивідуальна вартість. Це забезпечує їм надлишковий прибуток. Однак підвищення суспільної продуктивності праці в певній галузі виробництва об'єктивно веде до зниження вартості та відповідно — ціни.

Основні чинники зростання продуктивності праці є одночасно і чинниками зниження ціни.

До них слід віднести:

    зростання технічної оснащеності праці; підвищення культурно-технічного рівня і кваліфікації працівників; поліпшення організації виробництва і праці; використання матеріальної заінтересованості.

Визначальний вплив на активність дії перелічених чинників має науково-технічний прогрес. Найсприятливіші умови для зниження цін мають ті країни, в яких успішно реалізуються головні напрями науково-технічного прогресу: прискорений розвиток науки, виникнення нових знарядь праці та застосування нової технології, поява нових предметів праці. 2. Методи ціноутворення в промисловості будматеріалів

Співвідношення попиту і пропозиції на ринку будматеріалів весь час змінюється. Є зміни, які мають сталий характер. Наприклад, пропозиція будівельної продукції для зовнішніх робіт взимку в нашій країні зменшується. Однак попит на будівельні матеріали для внутрішніх будівельних робіт великий і взимку. Внаслідок такого співвідношення попиту і пропозиції на будівельні матеріали для внутрішніх робіт в зимовий період ціни на них підвищуються.

Отже, коли попит великий, а пропозиція недостатня, ціни зростають, і навпаки. У всіх випадках скорочення виробництва товарів призводить до підвищення цін (якщо попит на такі товари не зменшився).

Є чинники, що знижують попит населення на товари, а отже, зумовлюють зниження ціни товару (за умови, що пропозиція товарів залишилась незмінною). Знижуються ціни на товари і через моральну зношеність товарів.

На ціни впливають насиченість потреб у деяких товарах, купівельна спроможність. Так, збільшення чисельності безробітних призводить до зменшення купівельної спроможності населення, а отже, до зниження деяких цін.

До чинників, що збільшують попит на товари і водночас зумовлюють зниження цін, слід віднести: зростання обсягів виробництва, безоплатне надання матеріальних благ за рахунок суспільних фондів споживання, поліпшення якості товарів без збільшення витрат, вміла організація реклами тощо.

В умовах ринкової економіки при встановленні ціни, крім економічних чинників, має враховуватись і психологія покупця. Встановлено, що деякі споживачі розглядають ціну як показник якості товару або будматеріаліви. Тому підвищення ціни іноді, як це не парадоксально, веде не до зменшення, а до збільшення попиту на товар.

Для деяких товарів, які мають відому товарну марку, користуються особливим попитом покупців, встановлюють так звані престижні надбавки на ціни. Такий прийом використовують для деяких вин, сортів пива, парфум. Іноді надбавка в кілька разів перевищує вартість товару.

З практики торгівлі відомо, що на покупця впливає та обставина, з якої цифри починається ціна. Припустімо, що коли замість 300 дол. встановити ціну 299 дол., то це відчутно підвищує попит. Через це в рекламних оголошеннях для залучення покупців, як правило, оголо­шуються ціни, виражені непарними числами.

Як ми вже знаємо, є різні типи ринку: ринок чистої конкуренції, ринок монополістичної конкуренції, олігопольний ринок. Цінова політика продавця багато в чому залежить від типу ринку.

В умовах ринку чистої конкуренції коли реалізується однорідний за якістю товар (цемент певної марки, пшениця певного сорту), ціна повністю залежить від співвідношення попиту і пропозиції. Коливання в розмірі цін дуже незначне. Продавець не може маневрувати цінами (ні підвищувати, ні знижувати), Спеціальна цінова стратегія, по суті, не потрібна.

В умовах ринку монополістичної конкуренції існує багато варіантів цін на товари, що задовільняють певну потребу споживача.

Коли існує невелика кількість продавців, ціна товару в основному залежить від дій конкурентів. Продавець повинен чітко реагувати на них. Можливості збільшення або зменшення цін обмежені.

І, нарешті, в монополії де існує один про­давець, ціна регулюється монополістом. Однак на такому ринку на ціну має впливати державне регулювання.

Той факт, що в умовах ринку ціна встановлюється об'єктив­но внаслідок співвідношення попиту і пропозиції, не викликає сумнівів. Однак не треба вважати, що виробник будматеріалів сподівається тільки на ціну, яку йому запропонує ринок, а сам ніякої участі в ціно­утворенні не бере. Виробник будматеріалів, підприємець використовує ме­тодику розрахунку вихідних цін, тобто базисних цін, або цін пропо­зиції. Будматеріали пропонуються покупцям саме за такими цінами. А вже під час купівлі-продажу виникає (під впливом співвідношення попиту і пропозиції), за якою і реалізуються будматеріали.

Методика розрахунку вихідних цін включає постановку завдан­ня ціноутворення, оцінку витрат закладу, врахування попиту на будматеріаліву, аналіз цін і будматеріалів конкурентів, вибір методу ціноутворення.

Основним завданням ціноутворення є покриття витрат вироблення будматеріалів і одержання прибутку. Це випливає з особливостей рин­кової економіки, де, як правило, панує гостра конкуренція, у якій виживає той, хто має найвищу норму прибутку. Отже, завданням підприємства, фірми при встановленні ціни є максимізація поточно­го прибутку.

Ціна дає змогу фірмі захопити лідерство на ринку. Сутність його полягає в завоюванні значної частки на ринку. Цього досягають зав­дяки зниженню цін або виробництву будматеріалів високої якості.

Зниження ціни має певну мінімальну межу — покриття вит­рат з виробництва будматеріалів, розподілу і збуту, включаючи справедливу норму прибутку. Якщо фірма за


  • 1
  • 2