(Назад)
(Cкачать работу)Білоцерківський НАУЕмбріональна смертність та аборти корів ембріональна загибель смертність абортСергій Волков, Валерій Лотоцький, доценти
Переривання вагітності до 42 дня називається ембріональною загибеллю. Розрізняють ранню та пізню ембріональну загибель. Ранньою вважають переривання вагітності до 28 дня після запліднення. Об’єктивно визначити її розміри неможливо через розсмоктування ембріона без видимих клінічних ознак. Пізня ембріональна загибель (29-41 доба вагітності) характеризується розсмоктуванням або виведенням ембріона з статевих органів. Більшу увагу на неї почали звертати з впровадженням ультразвукового методу діагностики тільності. Традиційно методом трансректальної пальпації тільність діагностували через 60-90 діб після осіменіння, внаслідок чого просто не помічали втрат ембріонів на ранніх термінах вагітності. Підозрювати останні могли лише за тривалістю статевого циклу не 18-22, а 35-45-56 діб. Застосування приладів УЗД дозволяє досліднику візуалізувати ембріон з 28 дня вагітності тобто точно встановити тільність. Відсутність ембріона в матці при наступних дослідженнях вказує на його загибель. В умовах господарств України її поширеність становить від 3 до 10 %. Зазвичай за прив’язного утримання рівень ембріональної загибелі нижчий, за безприв’язного - зростає.
З 43 до 260 дня переривання вагітності називається абортом. В результаті якого відбувається виведення з матки незрілого мертвого (викидень) або живого (недоносок) плода, чи його муміфікація, мацерація, путрифікація. Припинення вагітності після 260 дня супроводжується мертвонароджуваністю.
За етіологією ембріональна загибель та аборти можуть бути незаразні, інфекційні та інвазійні. Кожна з цих груп ділиться на дві підгрупи: ідіопатичні та симптоматичні. Ідіопатичними аборти вважаються тоді коли етіологічний фактор діє безпосередньо на плід або його провізорні органи, а симптоматичними - коли вони є наслідком захворювання матері або порушення умов її існування.
Диференціювати причини аборту надзвичайно складно. Вважається, що точний діагноз можна встановити лише в 20-50 % випадків.
Серед причин незаразних абортів виділяють спадкові хвороби, аліментарні, токсичні, механічні, фізичні та ін. фактори. Інформацію щодо впливу спадкових хвороб можна знайти у попередньому номері журналу. Ембріони надзвичайно чутливі до масляної кислоти, нітратів, нітритів та інших токсичних речовин, які поступають в організм матері з кормами. Часто в осінню пору коровам надмірно згодовують картоплю, буряк, гичку, особливо після враження їх морозом, що призводить до отруєння соланіном, нітратами і нітритами та супроводжується різким зростанням абортів у корів.
Імовірність ембріональної смертності різко зростає за хвороб матері запального характеру (мастит, гнійно-некротичні ураження кінцівок та ін).
Однією із причин незаразних абортів механічного походження можуть бути випадки скупчення, травмування тварин при переміщеннях; зростання внутрішньочеревного тиску за тимпанії, метеоризму.
Також до аборту можуть приводити порушення технології відтворення корів: неточне визначення оптимального часу для введення сперми та осіменіння вагітних тварин (до 10 %); осіменіння корів з прихованим метритом; інфікування матки за штучного
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы