Читать курсовая по соцобеспечению: "Зайнятість і соціальний захист населення"

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Курсова робота

на тему:

Зайнятість і соціальний захист населення”

ПЛАН

ВСТУП

1. ПОНЯТТЯ, ФОРМИ ТА ВИДИ ЗАЙНЯТОСТІ

2. РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ. ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

4. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ. СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ПО БЕЗРОБІТТЮ

5. СКЛАД І СТРУКТУРА ВИДАТКІВ БЮДЖЕТІВ ТА МІСЦЕ В НИХ ВИДАТКІВ НА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП Зайнятість – це сукупність економічних, правових, соціальних, національних та інших відносин, пов’язаних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та його участю в суспільно корисній діяльності. Система цих відносин охоплює різних суб’єктів:

а) покупці робочої сили;

б) особи, які продають свою робочу силу;

в)особи, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю.

За даними ООН сьогодні в світі кожний третій працездатний не має роботи взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток ( 750 млн. чол. ). Тому безробіття є центральною соціальною проблемою сучасного суспільства.

Щоб пояснити причину безробіття, необхідно передусім проаналізувати наслідки нагромадження капіталу. Вони, як відомо, однозначно позитивні для підприємців тому, що передбачається в майбутньому отримання ще більших прибутків; неоднозначні для трудящого населення тому, що нагромадження капіталу суттєво впливає на рівень його зайнятості.

Розбудова суверенної і незалежної Української держави на засадах ринкового господарства вимагає вивчення і реформування існуючої системи фінансування соціального захисту на основі використання досвіду інших держав.

Концепція економіки добробуту і держави виходить з того, що ринок не може забезпечити суспільство певними благами соціального характеру. Людина не повинна бути беззахисною перед ринковою стихією.

Нинішній цивілізований світ веде активний пошук удосконалення методів фінансування систем соціального захисту, які забезпечували б оптимальний варіант соціальної допомоги населенню.

Важливою умовою подолання економічної кризи, забезпечення соціально - економічного та культурного розвитку суспільства є обгрунтована, виважена бюджетна політика держави. Досі в Україні не вдавалося розв'язати завдання використання бюджету як знаряддя активного впливу на економічні процеси, стмулювання підприємництва, подолання негативних явищ в економіці країни.

Причиною цього є застаріла бюджетна система. Її реформування потребує розв'язання цілого комплексу завдань політичного і економічного характеру, пов'язаних із використанням бюджетів усіх рівнів.

Бюджет має бути потужним інструментом регулювання темпів і пропорцій суспільного розвитку не тільки на макрорівні, а й на рівні окремих регіонів. Місцеві бюджети є визначальною ланкою місцевих фінансів, в яких зосереджується понад 80% усіх фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні місцевого самоврядування. Водночас місцеві бюджети - важливий і складний елемент бюджетної системи держави. Питання їх побудови, використання у фінансовому механізмі завжди привертало увагу фінансистів.

Роль бюджетів як фактору економічного і соціального розвитку і зростання реалізується значною мірою через капітальні видатки місцевих і регіональних органів влади.

Видатки на соціальний захист населення повністю фінансуються з бюджетів усіх рівнів. При плануванні цих видатків враховується кількість громадян, які потребують допомоги та розміри цієї допомоги.

Проблеми, які необхідно розв’язати на сучасному етапі розвитку систем соціального захисту населення можна поділити, на ті, що стосуються:

 кількісних параметрів визначення механізму соціальної підтримки (розмірів соціальної допомоги, прожиткового мінімуму, середньодушового доходу);

 фінансово-організаційних питань розвитку системи (управління сферою, її фінансування, вибір сфер загалом і т.п.)

Діючі системи соціального захисту та методи його фінансування західних країн не можуть стати абсолютною моделлю для України. Звідси виникає проблема пошуку національних підходів до перспектив реформування та розбудови фінансових механізмів соціальної допомоги населенню України на основі світового досвіду.1. ПОНЯТТЯ, ФОРМИ ТА ВИДИ ЗАЙНЯТОСТІ

Використання трудових ресурсів характеризується показником зайнятості.

Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Саме в цьому полягає її економічна сутність. Зайнятість населення — найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Зайнятість об'єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв'язків.

Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю.

 Згідно із законом України “Про зайнятість населення” до зайнятого населення належать громадяни нашої країни, які проживають на її території на законних підставах, а саме:

• працюючі за наймом на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні та за кордоном;

• громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їхніх сімей, які беруть участь у виробництві;

• вибрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління чи в суспільних об'єднаннях;

• громадяни, які служать у збройних силах, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, органах національної безпеки та внутрішніх справ;

• особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; які навчаються у денних загальноосвітніх школах, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах;

• зайняті вихованням дітей, доглядом за хворими, інвалідами та громадянами похилого віку;

• працюючі громадяни інших держав, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

Розрізняють такі форми зайнятості: повну, неповну, часткову, первинну та вторинну зайнятість.

Повна зайнятість — це діяльність протягом повного робочого дня (тижня, сезону, року), яка забезпечує дохід у нормальних для даного регіону розмірах.

Неповна зайнятість характеризує зайнятість конкретної особи або протягом неповного робочого часу або з неповною оплатою чи недостатньою ефективністю. Неповна зайнятість може бути явною або прихованою.

Явна неповна зайнятість зумовлена соціальними причинами, зокрема необхідністю здобути освіту, професію, підвищити кваліфікацію тощо. Неповну зайнятість можна виміряти безпосередньо, використовуючи дані про заробіток, відпрацьований час, або ж за допомогою спеціальних відбіркових обстежень.

Прихована неповна зайнятість відбиває порушення рівноваги між робочою силою та іншими виробничими факторами. Вона пов'язана, зокрема, зі зменшенням обсягів виробництва, реконструкцією підприємства і виявляється в низьких доходах населення, неповному використанні професійної компетенції або в низькій продуктивності праці.

В Україні прихована неповна зайнятість поки що не регламентована законом. Водночас прихована неповна зайнятість у нашій країні набула загрозливих розмірів.

Часткова зайнятість — це добровільна неповна зайнятість.

Первинна зайнятість характеризує зайнятість за основним місцем роботи.

Якщо крім основної роботи чи навчання ще є додаткова зайнятість, вона називається вторинною зайнятістю.

Види зайнятості характеризують розподіл активної


Похожие работы

 
Тема: Радіаційне забруднення на території України, методи вимірювання, вплив на людину, Чорнобильська трагедія, захист населення, евакуація населення (реф
Предмет/Тип: Безопасность жизнедеятельности (Реферат)
 
Тема: Захист населення
Предмет/Тип: Военная кафедра (Реферат)
 
Тема: Цивільний захист населення
Предмет/Тип: Военная кафедра (Курсовая работа (т))
 
Тема: Захист населення (лекція)
Предмет/Тип: Военная кафедра (Лекция)
 
Тема: Соціальний захист населення України
Предмет/Тип: Страхование (Реферат)