Читать реферат по истории экономики, экономических учений: "Господарство світу і України в роки другої світової війни. Післявоєнний розвиток народ­ного господарства (1939-1953 рр.)" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Господарство світу і України в роки другої світової війни. Післявоєнний розвиток народ­ного господарства (1939-1953 рр.) Господарство провідних країн світу в роки другої світової війни. Економічне становище західноукраїнських земель на перших етапах другої світової війни. Економічний розвиток України в роки війни і перше повоєнне десяти­ліття.

1 вересня 1939 р. фашистська Німеччина роз­почала другу світову війну, яка за руйнуваннями і людськими жертвами значно перевищувала втрати першої світової війни. Причини війни коренились у намаганні правлячих кіл найбільш розвинутих країн вирішити свої проблеми за рахунок інших народів. Сильним дестабілізуючим чинником було існування комуністичного режиму з його ідеєю "світової революції". Тому західні країни проводи­ли свою зовнішню політику, прагнучи зіштовхнути два тоталітарних режими: фашистський в Німеч­чині і комуністичний в Радянському Союзі.

Господарство воюючих країн було переведено на воєнні рейки. Виробництво військової техніки стало пріоритетним. Зокрема, Німеччина з 1935 р. перебу­дувала свою економіку на воєнний лад. Тому, коли почалась друга світова війна, промисловість рейху пра­цювала на повну потужність, ставлячи за мету задо­вольнити потреби армії. Виробництво військової тех­ніки та зброї стимулювало розвиток важкої промис­ловості. Легка промисловість набагато відставала

Війна призвела до хронічного дефіциту японського бюдже­ту: в 1944-1946 рр. витрати перевищували доходи в 4 рази. Водночас концентрація промисловості принесла великі при­бутки японським монополіям. Так, розміри контролюючого капіталу в компаніях Міцубісі й Сумітомо зросли в 10 разів, у Міцуї - більш ніж у 6 разів. Збагачення японської олігархії в роки війни було досягнуте ціною мільйонів людських жертв, голоду, зубожіння народу, економічної руйнації і розладу фінан­сової системи країни.

Англії довелося пережити загрозу ворожого вторгнення, масового повітряного бомбардування, яких зазнали Лондон, Бірмінгем, Ковентрі та інші міста, блокаду німецькими кораб­лями морських комунікацій, окупацію ряду колоній — Бірми, Сінгапуру, Малайї, втрату великої частини торгового і морсь­кого флоту. Промислове виробництво країни в цілому за роки війни скоротилося на 5%. Різке зниження виробництва спос­терігалося у вугільній промисловості (на 21%), у легкій, зокре­ма бавовняній (більш ніж удвоє) і вовняній (на 27%).

Витрати на війну становили 25 млрд. ф. ст. Для того, щоб хоч якось покрити ці витрати, Англія залучила приблизно тре­тину своїх закордонних капіталовкладень, особливо з колоні­альних країн - Індії, Канади, Австралії, Південне-Африкансь­кого Союзу, а також з Латинської Америки й США. Держав­ний борг за роки війни зріс утричі. В багатьох районах, що вважалися раніше сферою впливу Англії (наприклад, країни Арабського Союзу і Південно-Східної Азії), закріпився амери­канський капітал, який посилено проникав також в англійські домініони і колонії.

Увесь тягар війни в першу чергу позначався на трудящих: жорстокість карткової системи, розгортання стихійних сил "чорного ринку", спекуляція і знецінення грошей, збільшення тривалості робочого дня, погіршення житлових умов. Податки в розрахунку на душу населення

Похожие работы