Читать диплом по банковскому делу: "Гарантування вкладів населення в Україні" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

· непрямі: механізми регулювання економічної, соціальної, політичної, фінансово-кредитної кон’юнктури, корпоративного банківського управління; управління депозитним портфелем індивідуального вкладника.

За характером дії:

ринкові;

адміністративні;

економічні;

політичні;

соціальні;

інституціональні.

За масштабом можливих втрат власника депозиту:

· механізми захисту від ризику втрати та/або недоотримання відсотків за депозитом: антиінфляційна державна політика, управління депозитним портфелем індивідуального вкладника;

· механізми захисту від ризику неповернення всієї суми вкладу.

За формами і методами:

· диверсифікація;

· страхування: депозитне страхування, страхування матеріальних та фінансових активів банку від знецінення, страхування від втрат прибутку підприємств, кредитором або акціонером якого є банківська установа та ін.;

· довірче управління;

· ризик-менеджмент.

Наведена класифікація не є вичерпною, але вона дозволяє простежити основні суб’єкти механізму захисту інтересів банківських вкладників, а також інструменти, форми і методи, які використовуються в рамках кожного механізму.

З огляду на високий пріоритет проблеми збереження фінансової стабільності Міжнародна асоціація депозитного страхування (далі - IADI) розробила загальні рекомендації щодо захисту коштів вкладників. Аналіз Основних принципів побудови ефективної системи депозитного страхування, затверджених IADI 4 квітня 2008 р., дозволив зробити висновок про те, що національна системи страхового захисту вкладів населення має ґрунтуватися на таких принципах [27, С.66]:

· інституційний характер організації депозитного страхування - створення за ретроспективним методом самостійного міжбанківського фонду у формі товариства взаємного страхування;

· обов’язковість участі всіх банків, які залучають депозити;

· імперативність регуляційних норм діяльності СДС;

· змішаний характер організації системи - фінансова та організаційна співучасть державних і недержавних структур;

· обмеженість відповідальності банків установленою квотою відшкодування депозитів;

· участь вкладників у покритті ризиків неповернення вкладів (наприклад, через механізм регресивної шкали розрахунку страхової виплати);

· диференціація страхових тарифів відповідно до ступеня ризикованості банківських операцій, постійний моніторинг якого проводиться фондом депозитного страхування;

· відокремлення підходів до страхування вкладів фізичних та юридичних осіб;

· встановлення ліміту страхового відшкодування у розрахунку на одного депонента, а не на один вклад.

Варто відзначити, що Базельський комітет не включив депозитне страхування до Основних принципів ефективного банківського нагляду 2007 року. Це ще раз свідчить, по-перше, про відсутність одностайної згоди економістів щодо необхідності впровадження СДС, по-друге - про те, що депозитне страхування не належить до функцій банківського нагляду, а є елементом більш широкої системи фінансової безпеки [27, С.131].

В Україні питаннями захисту вкладів населення займається Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який створений

Похожие работы