«Жорстка» реклама за своїм змістом близька до методів стимулювання продажу і часто їх супроводжує. Така реклама має короткострокові цілі, вона намагається впливати на споживача так, щоб спонукати його до негайної купівлі. У рекламі страхових послуг для таких цілей використовуються анкети, які можна заповнити на місці, а на підставі такої анкети оформити згодом страховий поліс. Така реклама називається ще рекламою прямої дії.
«М'яка» реклама не тільки розповідає про страхові послуги, запропоновані компанією, а й створює навколо продуктів цієї компанії та самої компанії сприятливу атмосферу фінансової стабільності, гарантії виплат та професіоналізму. Найчастіше це,І звичайно, асоціативна реклама, яка відштовхується від символів, глибоких мотивів і зачіпає почуття. Поступово вона змінює ставлення потенційного покупця до придбання страхового полісу. Така реклама викликає певні асоціації, які змушують потенційного споживача спочатку погодитися на купівлю, внутрішньо підготуватися до неї, а вже потім купити страховий поліс. Така реклама розрахована тривалий час впливати на потенційного страхувальника. Крім страхових компаній, ЇЇ часто використовують банки, виробники та продавці товарів широкого вжитку.
Як уже зазначалося, реклама — це один із тих засобів, що їх має у розпорядженні страховик для вирішення своїх довгострокових та термінових завдань. Починаючи рекламну діяльність, слід насамперед визначити мету, якої намагатимуться досягти заІ допомогою реклами, а потім продумати, як це зробити.
Метою реклами страхових послуг є сприяння укладанню нових та відновленню раніше діючих договорів страхування. Отже,
потрібні такі заходи:
• Інформування потенційних страхувальників про діючі види
страхування;
• стимулювання бажання докладніше ознайомитися з даним видом послуг — умовами та перевагами страхування;
• формування іміджу компанії.
Можливості реклами можна унаочнити у вигляді піраміди, зображеної на рис. 1.Рис. 1. Образ сучасної реклами Розглянемо кожний шар нижньої піраміди знизу вгору докладніше.
1. Обізнаність — ознайомлення певної частини потенційних споживачів зі страховими продуктами.
2. Засвоєння інформації — зростання обсягу інформації про продукти, завдяки чому певний відсоток споживачів з основи піраміди не тільки знатиме про послуги, що надаються, а й матиме уявлення про їхній характер.
3. Переконання — повідомлення необхідного і достатнього обсягу інформації про продукт та його якість з метою переконати якомога більше людей у його цінності.
4. Бажання — досягнення такого рівня впливу на споживача, коли переконання в цінності послуги викликає бажання отримати її.
5. Дія — після того як будуть пройдені всі попередні рівні, певний відсоток бажаючих мати страховий поліс почне діяти і придбає його.
Наступним етапом може стати формування нової рекламної мети — стимулювати повторне придбання, тобто продовжити дію договору або купити новий поліс. На цьому етапі часто застосовується підкріплювальна реклама для нагадування споживачам про перевагу власників полісу. Якщо досвід придбання був досить позитивним, купівля повторюється. Задоволення покупців відбиває перевернута верхня піраміда.
Розробка
Похожие работы
Тема: Реклама страхових послуг |
Предмет/Тип: Банковское дело (Реферат) |
Тема: Реклама страхових послуг (страхування) |
Предмет/Тип: Страхование (Реферат) |
Тема: Реалізація страхових послуг |
Предмет/Тип: Страхование (Реферат) |
Тема: Організація реалізації страхових послуг |
Предмет/Тип: Страхование (Реферат) |
Тема: Розвиток ринку страхових послуг в Україні |
Предмет/Тип: Банковское дело (Диплом) |
Интересная статья: Основы написания курсовой работы