Читать реферат по страхованию: "Загальна характеристика становлення та розвитку" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Загальна характеристика становлення та розвитку

страхового ринку України Страховий ринок — це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові по­слуги та здійснюється акт їх купівлі-продажу} У деяких публі­каціях наводиться ширше поняття страхового ринку. Іноді ним охоплюють усі форми надання страхового захисту. Із цим пого­дитися не можна. Адже коли збитки відшкодовуються за рахунок централізованих фондів, відносини купівлі-продажу не виника­ють. Немає їх і тоді, коли з цією метою формуються та викорис­товуються кошти з фондів самострахування.

Існує також думка, що під страховим ринком слід розуміти сукупність його суб'єктів (страхувальників, страховиків та посе­редників) і страхових послуг, які є предметом купівлі-продажу. Можливо, з теоретичного погляду таке визначення не досить ко­ректне, проте воно набуло певного визнання, особливо серед практиків.

Український страховий ринок перебуває сьогодні на порозі поступового інтегрування у світовий. Тому дуже важливо з'ясу­вати, яке місце посідає страховий ринок у країнах з розвиненою економікою, де страхову галузь визнано однією з найважливі­ших. Вона забезпечує дієву систему захисту майнових прав та ін­тересів усіх громадян і підприємств, підтримання соціальної ста­більності суспільства, економічної безпеки держави, а також є важливим фінансовим інструментом регулювання національної еко­номіки й потужним джерелом акумулювання коштів для їх подаль­шого довготермінового інвестування в народне господарство.

Страхова діяльність належить до найприбутковіших видів сві­тового бізнесу? Так, 2000 року 6 страхових компаній входили до списку 50 найбільших компаній світу. Щорічний світовий обсяг страхових послуг наближається до 2,5 трлн дол. США. Акумульовані страховими компаніями ресурси згідно з їх ха­рактером переважно використовуються для довготермінових ви­робничих капіталовкладень через ринок цінних паперів. Слід на­голосити, що більшість банків, які опираються, здебільшого, на порівняно короткотермінові залучені кошти, таких можливостей не мають. Тому поступово страхові компанії починають доміну­вати на світових і національних ринках капіталів. Оскільки при­плив грошових коштів у вигляді страхових премій і доходів від активних операцій, як правило, набагато перевищує суму щоріч­них виплат держателям полісів, це дає змогу страховим компані­ям із року в рік збільшувати інвестиції в довготермінові цінні па­пери з фіксованими термінами погашення, насамперед в облігації промислових корпорацій, акції підприємств та закладні під неру­хомість. Завдяки величезним інвестиційним ресурсам страхові компанії перетворюються на дієві зовнішні центри фінансового впливу щодо промислових корпорацій.

У більшості економічно розвинених країн держава істотно впливає на національний страховий ринок через законодавство й уповноважені страхові організації, в яких вона володіє, як прави­ло, значним пакетом акцій. Такі страховики проводять за дору­ченням держави специфічні види страхування та виконують роль своєрідного бар'єра для відпливу валюти по каналах страхування та перестрахування за кордон. Наприклад, компанії здійснюють страхування експортних кредитів, щоб заохотити національний

Похожие работы