Читать реферат по страхованию: "Безпека банківських інформаційних систем" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

З підключенням до транснаціональних фінансових систем виникають нові загрози. Значного міжнародного резонансу набула справа жителя Санкт-Петербургу В. Левіна, який на початку 1994 року придбав за смішну суму в 100 доларів у професійного хакера інформацію, як проникнути в один з підрозділів Internet, одержавши при цьому визначені права і привілеї. Хакер, який продав В. Левіну інформацію, не ставив своєю метою грабувати банки - завдяки незаконно придбаним привілеям він користувався комерційними службами мережі Internet та-ким чином, що рахунок за послуги виставлявся іншому абонентові.

У липні 1994 року він разом зі своїм напарником - одним зі співвласників фірми «Сатурн» - уперше проник у комп'ютерний центр Сіtіbаnк'а і перевів з нього гроші в каліфорнійське відділення Bank of America на рахунки своїх друзів. В. Левін пішов далі свого «учителя» - він здійснив проникнення у комп'ютерну систему Citibank і почав спокійно звідти викрадати гроші.

У серпні 1994 року Володимир Левін у черговий раз обійшов складну систему захисту банківської мережі Сіtіbаnк'а і перевів 2,78 млн. доларів на рахунки декількох компаній в Ізраїлі і Каліфорнії. Як стверджують керівники Сіtіbаnк'а, йому вдалося викрасти лише 400 тис. доларів, оскільки спрацював банківський захист і рахунки виявилися заблокованими. Відразу після інциденту служба безпеки Сіtіbаnк'а разом із правоохоронними органами почали роботу по виявленню порушника. Однак протягом півроку американські спецслужби (у тому числі ФБР) не могли його допитати - заарештувати В. Левіна було можливо лише за межами Росії. Фахівці американських спецслужб вели гру з В. Левіним, дозволяючи йому переводити неіс-нуючі гроші з рахунків Сіtіbаnк'а (на жаргоні хакерів така операція називається «даммі»).

У своєму інтерв'ю San Francisco Chronicle агент ФБР Стівен Гарфінк заявив, що В. Левін здійснив більше 40 трансакцій на загальну суму $ 10 млн. Треба відзначити, що $ 2,78 млн. - це кошти, які реально були переведені із Сіtіbаnк [3].

Наведені вище приклади вказують, що захист інформації в банківських установах вимагає належної уваги та постійного вдосконалення. Як відомо, він включає три основні складові: правовий, організаційний та технічний захист інформації.

На протязі останнього часу було прийнято цілу низку нормативно-правових актів, у тому числі і міжнародних, які безпосередньо стосуються захисту інформації.

Перш за все, слід згадати новий Кримінальний кодекс України, який

Похожие работы