Читать реферат по микроэкономике: "Стратегія фірми в умовах олігополії" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Міністерство освіти і науки України

циклова комісія обліково-економічних дисциплін

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

“СТРАТЕГІЯ ФІРМИ В УМОВАХ ОЛІГОПОЛІЇ”

Виконала:

студентка групи Е-32

Гів’юк І.В.

Перевірив:

викладач Медведюк Н.М.

ПЛАН

Характерні ознаки олігополії. Особливості поведінки олігополіста на ринку. Моделі олігополістичного ціноутворення. Оцінка економічної ефективності олігополістичного ринку.

“Мікроекономіка”. В. Базилевич, В. Лук’янов, Н. Писаренко, Н. Квіцинська. Київ: “Четверта хвиля”. 1997 – с. 179-180 Мікроекономіка: Задоя А.О. Курс лекцій: Навчальний посібник – К.: Т-ва “Знання”, КОО, 2000 Основи мікроекономіки. О. Ястрелеський, О. Гриценко. Київ: Т-ва “Знання”. 1998

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Олігополія Ступінь концентрації Міжгалузева конкуренція Конкуренція з боку імпорту Загальна взаємозалежність Ламана крива попиту Ціноутворення зумовлене таємним зговором Лідерство у цінах Ціноутворення за принципом “витрати плюс” Економічні наслідки олігархії

Використовуючи загальні критерії для класифікації моделей ринку залежно від типу конкуренції, охарактеризуємо основні ознаки олігополістичного ринку.

1. Олігополія у буквальному перекладі з грецької мови означає “панування небагатьох”, тому головною ознакою олігополістичного ринку, є панування на ньому кількох фірм. Їх може бути від трьох до двадцяти, оскільки олігополія займає весь проміжок між монополією та монополістичною конкуренцією.

Олігополістичний ринок формується за умови досягнення високого ступеня концентрації виробництва.

Для його виміру використовується ціла система показників, серед яких є такі:

частка кількох найбільших виробників (як правило, чотирьох чи восьми) у загальному обсязі галузевого продажу. Для підтримання конкурентного середовища у багатьох країнах встановлюється гранична межа галузевої концентрації виробництва. Так, у Сполучених Штатів Америки вважається, що для нормального розвитку галузі має бути не менше, ніж 10 конкуруючих фірм. При цьому на частку найбільшої з них не повинно припадати більше ніж 31% усіх галузевих продаж, двох фірм – не більше 44%, трьох – не більше ніж 4%, чотирьох – не більше ніж 64%; індекс Херфіндаля - Хіршмана (ІХХ), в основу розрахунку якого теж покладена частка окремих виробників на галузевому ринку продаж. Він розраховується за формулою

,

де di – частка кожної окремої фірми на галузевому ринку продаж, %.

Максимального значення цей індекс досягає тоді, коли галузь представлена однією чистою монополією (1002 = 10 000). Тому, чим менший індекс Херфіндаля - Хіршмана , тим більш конкурентним можна вважати ринок. Найхарактернішим для олігополістичного ринку є значення індексу від 1 200 до 5 000.

Проте застосування зазначених показників не завжди реально відображає ступінь розвитку конкуренції, оскільки всі показники, як правило, розраховуються для загальнодержавного ринку. Реально кожен ринок має свої обмежені географічні рамки. Більше того, деякі товари взагалі не

Похожие работы