Читать реферат по строительству: "Християнський храм як образна модель світу" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Міністерство освіти і науки України

Українська Академія Друкарства Реферат на тему:

Християнський храм як образна модель світу Підготував

студент групи Б-11

Зінов’єв Максим Львів 2006

1. Ранньохристиянська храмова архітектура Храм зародився в природній життєвій, побутовій обстановці. Прообразом його може бути названа та світлиця - тобто кімната на другому поверсі - стародавнього східного кам'яного будинку в Єрусалимі, де Христос зі своїми учнями мав останню вечерю напередодні своїх страждань. У ранньохристиянські часи богослужіння могло здійснюватися в звичайному будинку, в спеціально відведеній для цього кімнаті, для невеликого кола осіб.

У Римі віруючі влаштовували свої збори в катакомбах - тобто тих підземних печерах, які утворювалися внаслідок вироблення каменя на будівництво будівель в місті. Катакомбний храм Риму - це велика кімната, що формою наближається до круга, має в середині невелике піднесення. Круг в давнину був символом вічності. Тому у формі круга (ротонди) будувалися усипальні, мавзолеї. Катакомбні храми, як правило, споруджувалися на місці поховання мучеників і були тісно пов'язані з їх шануванням. Згодом, вже після того, як християнство стало державною релігією, звичай будувати круглі храми над місцем поховання мучеників зберігся. У формі ротонди побудований і знаменитий храм Неділі Христової в Єрусалимі - над Труною Господньою.

З часом з'явився інший тип храму - базиліка (грец. - "царська" споруда), будівля у вигляді подовженого прямокутника. Коли в 313 р. імператор Костянтин оголосив свободу віросповідання, християни, по-перше, вийшли з катакомб, а по-друге з'явилося безліч людей, що приймали хрещення. Побудувати необхідну кількість храмів було неможливо, тому будівлі підшукувалися відповідно до потреб. Під церкви стали віддавати криті ринки, базиліки-місця, де проходили збори, обнародувалися імператорські укази. Символічно така споруда тлумачилася як корабель - Ноїв ковчег, в якому віруючі рятуються від погибельної пучини. Приблизно в V - VI ст. склалася символічно складніша хрестово-купольна форма храму, що має квадрат в основі, куб в об'ємі, увінчаний зверху куполом. Хрест при цьому утворюється просторово з перетину центральних внутрішніх проходів-нефів (неф - грец. "корабель"). Купол спирається на чотири стовпи, що стоять посередині і на стіни, що обмежують цей простір. Зазвичай до складу входив атрій, в центрі якого поміщалася купіль для хрещення. Портик, розташований на протилежній від входу стороні атрія, вів в нартекс, або вестибюль, що передував внутрішньому простору самої церкви - наос. У нартексі під час служби знаходилися ті, що готувалися прийняти хрещення. Наос був розподілений подовжніми рядами колон на непарне число нефів - частіше всього 3 або 5. Центральний неф був, як правило, вище і просторіше бічних. У просторі нефів збиралася паства. У східному кінці головного нефа на піднесенні розміщувалася священицька кафедра, з якою вимовлялися проповіді. Позаду солеї знаходилася напівкругла апсида, в центрі якої встановлювався вівтар – найсвятіше місце християнського храму.

Перші церковні будівлі мали дерев'яні кроквяні перекриття. Ранньохристиянські общини були бідні, і в церковному будівництві їм доводилося задовольнятися найдешевшими матеріалами. Часто при

Похожие работы