Читать поиск информации по всему другому: "Перша світова війна" Страница 5

(Назад) (Cкачать работу)

І все-таки Австро-Угорщина не погодилася дати додатковий час Сербії для обмірковування відповіді на ультиматум. Сербії за порадою Росії видавалося можливим задовольнити вимоги австрійської влади за винятком в'їзду чиновників і введення військ на територію країни. Одночасно ця слов'янська країна прагнула передати справу в Гаазький міжнародний трибунал, щоб його розглянули багато держав світу.

25 липня о 18 годині ЗО хвилин австрійська місія покинула Белград, заявивши урядові Сербії, що сербська відповідь на ультиматум їх не задовольняє. За два дні до цього інциденту в Сербії була введена повна мобілізація. Одночасно дипломатичний корпус разом з урядом виїхав зі столиці в місто Ніш.

Криза чимраз збільшувалася. Особливо це стало помітним уранці 26 липня. Росія всіляко прагнула підтримати Сербію. Це відомо з телеграм російського МЗС до Парижа, Риму й Лондона. Росія продовжує сподіватися на допомогу Італії у справі «втихомирення» Австрії. Одночасно Австро-Угорщина й Німеччина наполягали на тому, шо аж ніяк не збираються захоплювати територію Сербії й навіть не намагаються загрожувати її цілісності. їм хотілося заспокоїти своїх опонентів у коаліціях, дати їм зрозуміти, що для Австро-Угорщини й Німеччини найважливіше — забезпечити власний спокій і безпеку.

Одночасно Англія пропонує скликати спільну з Німеччиною, Францією й Італією конференцію, що дає можливість спокійно обговорити всі ймовірні виходи із ситуації, що склалася. Росія 27 липня погоджується з прийнятим рішенням. Вона відразу в Петербурзі намагається розпочати прямі переговори з австрійським послом. Але надходять маловтішні звістки. З Парижа від австрійського посланця стає відомо, що Австрія готова почати проти Сербії «енергійні дії», що, цілком ймовірно, припускають і вторгнення на її територію.

Уже вранці наступного дня — 28 липня — сербським посланцем М. Спалайковичем Сазонову була вручена телеграма, передана урядом Сербії. У ній був. такий текст: «Опівдні австро-угорський уряд прямою телеграмою оголосив війну сербському урядові». Росія не може залишатися осторонь, і тому її уряд передає до Берліна повідомлення про термінову мобілізацію Одеського, Московського, Казанського й Київського військових округів, спрямовану проти Австрії. У цій самій дипломатичній ноті було зауважено, що Росія не збирається проводити ніякі наступальні дії щодо Німеччини. Це ж саме повідомлення було вручене урядам Австрії, Великобританії й Франції. Микола II, цар Росії, не бажаючи псувати дипломатичні відносини з Німеччиною, висилає німецькому імператорові Вільгельму II особисту телеграму. Він просить вплинути на уряд Австро-Угорщини, що вирішив оголосити «мерзенну війну» маленькій слов'янській країні. Микола II попереджає німецького імператора про те, що не потерпить утручання будь-якої з країн у політику Сербії, а тим більше військової експансії на її території: «Передбачаю, що дуже швидко, поступаючись тиску, що здійснюється на мене, я буду змушений вжити крайніх заходів, які призведуть до війни».

Росію підтримує й Франція. Вона зобов'язується в разі потреби виставити свої війська відповідно до своїх союзницьких зобов'язань. Про це

Похожие работы