- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Мова – найголовніший організатор
духовного життя, єдності й розвитку
народу. Там, де їй загрожує смерть,
настає хворобливий розклад нації;
де мова гине, помирає народ.
Дмитро Павличко Морфологічні засоби ділової мови Для офіційно-ділового стилю найхарактернішими морфологічними засобами є: домінування іменників над дієсловами; широке використання віддієслівних іменників, зумовлене прагненням до об'єктивності та узагальнення; перевага певних форм дієслова (зокрема інфінітива, безособових та описових лексичних одиниць) над іншими дієслівними формами та віддієслівними іменниками у певних жанрах ділової мови з метою вираження категоричності, імперативності; широке використання відіменникових прийменників з метою стандартизації ділового мовлення; мінімальне використання прислівників, особових займенників, часток. Іменник
Абстрактні іменники у діловій мові переважають над конкретними, наприклад: «Цінову політику спрямувати на забезпечення еквівалентного товарообміну між сільським господарством та іншими галузями суспільного виробництва, дотримання принципів вільного підприємництва і самофінансування» (з 10 іменників, наявних у реченні, лише один – виробництво можна умовно віднести до конкретних найменувань).
Інформативність офіційного стилю вимагає дієслівних сполучень «дієслово + іменник» на зразок робити ремонт, здійснювати організацію і не потребує заміни їх дієслівними формами ремонтувати, організовувати. Тому в офіційно-діловому тексті замість форми зобов'язався вживають узяв зобов'язання, вирішив – прийняв рішення, допоміг – надав допомогу та ін.
Використання стандартизованих віддієслівних та віддієприкметникових іменників в офіційно-діловому мовленні (іменники на -анн-я, -янн-я, -енн-я, -єнн-я, -інн-я, -ість) в узагальнено-абстрактному значенні сприяє процесові термінологізації цих лексем уведенням їх у сталі словосполучення, наприклад: доукомплектування установки, безплатність освіти, введення в дію, гласність документа.
Як відомо, назви осіб за професією, посадою, званням часто утворюють паралельні форми чоловічого й жіночого роду (лаборант – лаборантка, учитель – учителька). Деякі форми жіночого роду мають яскраве розмовне забарвлення (бухгалтерка, директриса, продавщиця).
Паралельні форми чоловічого й жіночого роду вживаються за такими правилами:
1. Офіційними назвами посад, професій і звань слугують іменники у формі чоловічого роду: професор, академік, тракторист, лаборант, співробітник, секретар, бухгалтер, директор, начальник тощо, незалежно від авторства заяви (чоловік чи жінка), наприклад: Зарахувати (Є. Привалову) на посаду лаборанта (з тексту наказу); Прошу звільнити мене (С. Бережну) від виконання обов'язків диспетчера (заява).
2. Слова, залежні від найменування посади, узгоджуються з ним у чоловічому роді (Директор школи наказав, Головний бухгалтер розпорядився). Якщо зазначено прізвище посадової особи, тоді залежні слова узгоджуються з прізвищем (Головний інженер управління В. С. Соколовська дала вказівку).
3. Вживання лексем жіночого роду виправдано там, де вказівка на стать не може бути виражена іншими засобами або є бажаною: виступ відомої співачки (актриси, балерини), успіх українських
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Тема: Граматичні засоби мови |
Предмет/Тип: Другое (Реферат) |
Тема: Морфологічні засоби виразності мови |
Предмет/Тип: Английский (Реферат) |
Тема: Лексичні засоби ділової мови |
Предмет/Тип: Делопроизводство (Реферат) |
Тема: Засоби милозвучності української мови |
Предмет/Тип: Лингвистика, филология, языкознание (Реферат) |
Тема: Фразеологічні засоби ділової мови |
Предмет/Тип: Делопроизводство (Реферат) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы