Читать реферат по делопроизводству: "Українська мова – державна мова в Україні. Основні ознаки культури мови. Мова і мовлення" Страница 2


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

нової укр. літ. мови (1798 р. – опубліковано ІІІ перші частини „Енеїди”).

Т.Г. Шевченко – основоположник суч. укр. мови.

М. Шашкевич – основоположник суч. укр. мови в Галичині.

Літературна мова має 2 форми реалізації: усну (обслуговує безпосереднє спілкування людей, побутові й виробничі потреби суспільства) й писемну (функціонує в галузі державної, політичної, господарської, наукової і культурної діяльності).

Уперше розрізнення понять «мова» і «мовлення» відбулося тільки на початку ХХ ст. завдяки відомим лінгвістам – швейцарцю Фернандо де Соссюру і росіянину Льву Щербі. Для того, щоб краще зрозуміти різницю між мовою і мовленням, Ф. де Соссюр наводив аналогію з шахами. Шахова дошка, шахові фігури та правила шахової гри – мова; конкретне розігрування шахової партії – мовлення.

Мова і мовлення – поняття близькі, але не тотожні.

Мова – система одиниць спілкування і правил їх функціонування. Мова – це ідеальна система матеріальних одиниць (звуків, слів, моделей речень), яка існує поза часом і простором. Це певний код, шифр, відомий усім представникам мовного колективу, незалежно від їх віку, статі, тембру голосу або місця проживання. Коли з’являється необхідність, цей код приводиться в дію і матеріалізується в окремому акті говоріння, тобто у мовленні.

Мовлення – конкретно застосована мова, засоби спілкування в їх реалізації. Мовлення – це мова в дії. Мовлення – сам процес і результат спілкування, який відбувається у певній аудиторії і в певних часових рамках, матеріалізуючись у звуках, інтонації, жестах, міміці (останнє характерне для глухонімих) або буквах і розділових знаках.

До мовлення належить говоріння (мовленнєвий акт) і результат говоріння (текст).

Мова

Мовлення

1. явище загальне, абстрактне

1. конкретне

2. явище відносно стабільне, довговічне, загальноприйняте

2. динамічне (рухливе), випадкове й унікальне

3. явище психічне

3. психофізичне

4. явище нелінійне

4. лінійне

Основні ознаки культури мови

Правильність

Ознаки

Логічність

Точність

Послідовність

Змістовність

культури

Доречність

Чистота мовлення

Виразність

Багатство мовлення

мови

Образність

Правильність – це унормування мови на орфоепічному, лексичному, фразеологічному, словотворчому та стилістичному рівнях.

Точність – добір слів і речень з метою якнайточнішої передачі змісту висловлювання.

Змістовність – повне розкриття думки без зайвих слів.

Багатство мовлення (різноманітність) – використання різноманітних мовних засобів, уникнення повторень слів, однотипних конструкцій.

Логічність – це правильність смислових зв’язків між словами і реченнями у тексті.

Послідовність – виправданий планом висловлювання виклад теми.

Доречність –



Интересная статья: Основы написания курсовой работы