Читать реферат по делопроизводству: "Лексичні засоби ділової мови" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Словник мови – це весь усесвіт в абетковому порядку.

Анатоль Франс Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури.

Василь Сухомлинський Лексичні засоби ділової мови Лексичний склад української мови загалом і офіційно-ділового мовлення зокрема активно реагує на всі соціально-економічні зрушення в суспільстві. Тому він є найрухомішою сферою мовної стихії. Зміни в житті України, переведення його в русло державної незалежності і ринкових відносин, демократичні перетворення в суспільстві, утвердження української мови як державної – все це збагатило суспільно-політичний словник. Відходить у минуле заідеологізована лексика тоталітарного суспільства, зорієнтованого на міфічне „світле майбутнє” і водночас спрямованого на зрівнялівку, на лозунгову „героїку праці”, на ірреальну стратегію планування. Відмирає політекономічний словник збиткового соціалістичного господарювання (багатоверстатник, передовик виробництва, ударник комуністичної праці, правофланговий соціалістичного змагання, боєць трудового фронту, вахтові п’ятирічки, бригада відмінної якості, новатори виробництва). Терміни державна соціалістична власність, колективна власність, загальнонародна власність відтворювали ніби дійсні, але насправді фетишизовані явища. Натомість у житті суспільства спостерігалися негативні процеси – відвернення, відособлення, відчуження працівника від засобів виробництва, втрата, відмирання почуття господаря своєї землі, власного виробництва, як наслідок – занепад, криза, культ дефіциту, усереднення особистості. Саме соціалістичне господарювання породило такі економічні поняття, як знеосібка (явище матеріальної незацікавленості в результатах своєї праці), інтенсивність праці (як штучне „підстьобування” продуктивності праці), інтенсифікація виробництва (як одна зі спроб виходу з економічної кризи), рух за комуністичне ставлення до праці (по суті, знецінення праці, знеосібка внаслідок колективістського підходу до неї). Протиставлення міста і села, розумової і фізичної праці – явища, породжені одвічною економічною відсталістю села, застарілою технічною і технологічною базою підприємств, забюрократизованістю суспільства і безпорадністю гігантського управлінського апарату. Політекономія соціалізму відхрещувалася від понять, характерних нібито лише для капіталістичного способу виробництва, таких як безробіття, інфляція, девальвація, криза, комерція, концерн, біржа, корпорація, маклер, брокер, приватна власність, конкуренція тощо.

Економічний словник радянського зразка, наприклад, тлумачить поняття „воєнно-промисловий комплекс” як союз найбільших монополій з армією у державному апараті імперіалістичних країн, як один із напрямів у розвитку державно-монополістичного капіталізму, що використовує державну машину для подальшої мілітаризації капіталістичної економіки, посилення міжнародної напруженості. Водночас воєнно-промисловий комплекс лише Української Радянської Соціалістичної Республіки становив понад 70% усього її промислового потенціалу.

Ми намагаємося бути відкритішими перед світом, розуміючи, що вихід з економічної кризи – це розвиток ринкових відносин. Тому сучасний економічний словник


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы