(Назад)
(Cкачать работу)використання досліджень, призначених для оновлення виробництва. 6
Таблиця 1.
Прогнозні показники науково-технічної та інноваційної діяльності (за базовим варіантом*)
| Показники | 2000-2005 | Прогноз | |
| 2006-2010 | 2010-2015 | ||
| Витрати на НДДКР млрд. грн. | 2,05 – 5,15 | 6 – 10 | 12,9 – 15,0 |
| % до ВВП* | 1,1 – 1,2 | 1,7 – 2,2 | 2,2 – 2,5 |
| Можливе відношення інноваційних витрат до витрат на НДДКР(разів)** | 0,8 – 1,1 ** | 3 – 4,5 | 5 – 7 |
| Витрати на інноваційну діяльність, млрд. грн. | 5,75 | 18,0 – 45,0 | 50,0 – 72,0 |
| Ефективність витрат (грн. на 1 грн. витрат) | 0,25 грн. | 0,30 | 0,35 |
| Прибуток, млрд. грн. | 1,44 | 5,4 – 15,0 | 17,5 – 25,2 |
| % до ВВП | 0,8 | 1,2 – 2,7 | 3,21 – 5,0 |
За базовим сценарієм прогнозується здійснення науково-технологічної політики держави, орієнтованої на динамічний розвиток.
Прагнення вивести економіку на траєкторію стійкого піднесення, має ставити завдання багаторазового підвищення інноваційної активності та освоєння базових технологій новітнього технологічного укладу, а також пошук шляхів їх розв’язання, розуміння модернізації економіки як технологічного переозброєння на основі новітніх досягнень науково-технічного прогресу, освоєння сучасних форм організації виробництва, підвищення на цій основі його ефективності і конкурентоспроможності. Тільки політика, що спирається на закономірності сучасного технологічного розвитку, здатна забезпечити кардинальне підвищення її конкурентоспроможності і вихід на високі темпи економічного зростання.
Для становлення провідної ролі високотехнологічних виробництв в якості основи розвитку необхідна чітка і послідовна науково-промислова політика в контексті реалізації стратегії соціально-економічного розвитку країни зі зрозумілими цілями і завданнями, з дієвими соціально-економічними
7
механізмами адаптації виробництв відповідно до запитів мінливого ринку. Такий підхід дозволить вирішити українській економіці дві головні проблеми стратегічного масштабу: 1) долучатись до глобальних контекстів світових зв’язків і 2) активізувати динаміку науково-технологічному розвитку. Одним із першочергових напрямів у підвищенні ефективності промислового виробництва залишається проблема вдосконалення його технологічної структури, для розв’язання якої необхідно в рамках науково-промислової політики виділити наступне:
1. орієнтація на збільшення масштабу і розширення складу перспективних технологій, особливо на серединних і заключних стадіях технологічного циклу, що забезпечують зростання доданої вартості первинних ресурсів;
2. ліквідація втрат ресурсів (сировинних, енергетичних, трудових) через неузгодженість між компонентами технологій, що можливо шляхом модернізації діючих технологій на основі інновацій, пов’язаних із попередніми і наступними технологіями;
3. зміна економічної та інвестиційної політики в напрямі створення більшої інвестиційної привабливості для завершальних стадій технологічного
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы