Читать реферат по предпринимательству: "Яра пшениця: весняний цикл робіт" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Яра пшениця: весняний цикл робіт

Як свідчить виробнича практика, пошкоджені морозами посіви озимої пшениці “ремонтують” або пересівають, зазвичай, ячменем, що призводить до зменшення зборів продовольчого зерна. Компенсувати цей недобір можна за рахунок упровадження й розширення посівів ярої пшениці.

Попередники

Кращими попередниками для ярої пшениці є багаторічні та однорічні бобові трави, бобово-злакові сумішки, зернобобові культури (горох, соя), цукрові буряки, кукурудза на зелений корм, силос і зерно, картопля, баштанні культури. Недоцільно вирощувати яру пшеницю після ярих зернових, соняшнику, цукрових буряків у посушливі роки та інших попередників, які дуже висушують грунт.

У більшості господарств Лісостепу яру пшеницю слід розміщувати переважно після цукрових буряків (крім надто посушливих років). Переваги цього попередника в тому, що, як водиться, добре удобрені та доглянуті поля цукрових буряків забезпечують сприятливі умови для ярої пшениці: післядія органічних і мінеральних добрив, чисті від бур’янів поля, мінімальні витрати на основний обробіток грунту тощо.

Обробіток грунту

Основний обробіток грунту потрібно проводити під час літньо-осіннього циклу польових робіт, тому викладені тут рекомендації є запізнілими. Однак агрономам варто з ними ознайомитися, щоб знати, яка ділянка підготовленої ріллі найбільше відповідає технології вирощування саме ярої пшениці.

Отже, після цукрових буряків та інших коренеплодів, як правило, проводять тільки основний безполицевий обробіток грунту. Після збирання кукурудзи відразу треба провести дискування в два сліди на глибину 6–8 см важкими дисковими боронами з подальшим проведенням основного обробітку грунту. Після озимих і зернобобових культур виконують лущення стерні дисковими лущильниками ЛДГ-15, ЛДГ-20 або протиерозійними культиваторами КПУ-3,8 в агрегаті з голчастими боронами БИГ-3 на глибину 6–8 см. За підвищеної забур’яненості коренепаростковими бур’янами кращим заходом для боротьби з ними є додаткове безполицеве розпушування на глибину 12–14 см після відростання в них розеток. Для цього використовують широкозахватні агрегати КПШ-5, КПШ-9 або культиватори КПУ-3,8. Основний обробіток грунту проводять після повторного відростання розеток багаторічних коренепаросткових бур’янів.

Спосіб та глибину основного обробітку грунту слід обирати залежно від стану поля та біологічних особливостей попередньої культури. Зважаючи на еродованість більшості грунтів лісостепової зони, ефективним буде застосування чизельного обробітку грунту. Глибоке чизелювання здатне замінити навіть глибоке плоскорізне розпушування, яке потребує значних енерговитрат, та й проводять його на грунтах з вологістю не вище 20%.

Перевагу має застосування безполицевого обробітку знаряддями чизельного типу ПЧ-2,5, ПЧ-4,5, АПЧ-3, ПРПВ-5-50, а на грунтах з легким гранулометричним складом — плугів зі стояками ПРН-31000. Безполицевий обробіток цими знаряддями дає можливість зменшити витрати пального на проведення основного обробітку грунту на 35–40% порівняно з оранкою.

На полях з надмірною кількістю післяжнивних решток або з дуже високим рівнем забур’яненості проводять оранку на глибину 25–27 см.

Система передпосівного обробітку

Похожие работы