Читать реферат по предпринимательству: "Цукрові буряки сьогодні й завтра" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Цукрові буряки сьогодні й завтра

Цукрові буряки — високорентабельна культура, вирощування якої потребує точних знань, професіоналізму й капіталовкладень. Високі затрати на насіння, засоби захисту, техніку, паливо й добрива знижують її рентабельність аж до збитковості. В інтенсивному землеробстві врожайність культур залежить від природної родючості грунтів і погоди лише на 25%. При цьому добрива забезпечують від 30 до 60% врожаю, якісне насіння — від 5 до 20% і засоби захисту рослин — від 5 до 15%. Такий розподіл впливу на врожайність сформувався завдяки впровадженню нових технологій внесення комплексних добрив, збалансованих за макро- й мікроелементним складом під потреби кожної рослини.

Відомо, що Польща має вбогі, порівняно з Україною, грунти і стабільно одержує врожай цукрових буряків — 450–550 ц/га з цукристістю 17–19%, експортує цукор у європейські країни, включаючи й нашу. Тому поговоримо про роль збалансованого живлення у вирощуванні цукрових буряків. Добре організувавши цей компонент технології, ми підвищуємо здатність культури опиратися негативному впливу зовнішнього середовища, патогенних мікроорганізмів і, як наслідок, — зекономимо кошти на захисті. На жаль, останнім часом стало практикою економити гроші на добривах з подальшими героїчними зусиллями на порятунок хоча б того врожаю, який забезпечила матінка-земля. Витрати на захист рослин при цьому зростають удвічі, відбувається катастрофічне зниження родючості грунту.

Традиційна і європейська технології вирощування цукрових буряків

За виносом поживних елементів з грунту цукрові буряки займають одну з лідируючих позицій, і якщо не застосовувати збалансоване внесення добрив, то після цієї культури сильно збіднюється грунт. Особливо чутливі до удобрення високопродуктивні гібриди закордонного походження. Незбалансоване традиційне (для України) живлення забезпечує врожайність коренеплодів, наближену до потенційних можливостей, але з мінімальним вмістом цукру (15–16% замість 18–19%) і незадовільними іншими показниками (транспортабельність, лежкість тощо). При цьому в більшості випадків вносять тільки NPK й органіку. Як водиться, до сівби вносять 30–100 т/га перегною і 200–500 кг/га нітроамофоски з дальшим кореневим підживленням аміачною селітрою від 100 до 300 кг/га. Але такий підхід не відповідає потребам рослин як у кількісному, так і в якісному відношенні. Відповідно до правила відшкодування винесених з урожаєм (коренеплодів і листя) 50 т/га поживних речовин, культуру потрібно забезпечити: макроскладовими — 240 кг азоту, 90 фосфору, 370 калію, 240 кальцію, 85 магнію, 85 натрію, 25 кг сірки, а також мікроскладовими — 800 г бору, 150 міді, 1500 марганцю, 35 молібдену, 900 г цинку (співвідношення елементів — 1N:0,38P205: 1,54K2O: 1Ca:0,37Mg0: 0,37Na: 0,11SO4+Мікро).

У живленні цукрових буряків макроелементами значну роль відіграють магній, натрій та сірка, а мікроелементами — бор й марганець, що є ключовими в нагромадженні цукру в коренеплоді.

Для цукрових буряків найефективнішим є застосування 35 т/га гною ВРХ.

Брак органічних добрив можна також поповнити за рахунок соломи попередньої культури з додаванням азоту сечовини.

Варто зазначити, що доступність елементів живлення з органічних речовин, практично не залежить від умов навколишнього середовища,

Похожие работы