Читать реферат по предпринимательству: "Хвороби перцю" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Хвороби перцю

Популярність солодкого перцю повсякчас зростає. А пояснюється це тим, що в його плодах містяться глюкоза, білки, вітаміни С, Е, Р1, В1, В3, провітамін А, каротин, мінеральні солі. За вмістом вітаміну С перець посідає перше місце серед овочевих культур. Солодкий перець використовують для салатів, різноманітних страв, соління, маринування тощо.

Крім солодкого (овочевого), вирощують гіркий, або пряний перець. Останній поділяють на гострий і напівгострий. У 100 г сирої маси солодкого перцю міститься близько 270 мг% вітамину С, 12% — сухої речовини, зокрема, — майже 4% цукру. В такій самій масі гострого перцю, відповідно, — 380 мг%, 20 і 8%. Наявність у гіркому перці капсицину надає плодам приємного гострого смаку. Використовують його як приправу для борщу, м’ясних страв, для консервування інших овочів; у медицині — як спосіб для збудження апетиту, під час застуди для розтирання чи перцевого пластиру.

Перець під час вирощування може бути уражений різними грибними, бактеріальними, а також вірусними та мікоплазмовими хворобами. На рослинах трапляються й неінфекційні захворювання.

Грибні хвороби

Чорна ніжка. Проявляється на розсаді. Коренева шийка розм’якшується, темніє й утворюється перетяжка, що спричиняє в’янення й загибель рослин. Особливо сильно хвороба розвивається в непровітрюваних парниках та в разі утворення кірки на поверхні грунту. Висаджена з парників розсада з ознаками розвитку чорної ніжки швидко гине.

Збудниками хвороби можуть бути гриби Pythium debaryanum Hesse, Rhizoctonia solani Kuchn. та ін., а також бактерії Егwiniа сагоtоvога рv. сооtоtоvога Dуе., які можуть перебувати на насінні та в грунті.

Для боротьби проти цієї хвороби важливе значення має протруювання насіння, дезінфекція парників, правильний догляд за розсадою в парниках.

Суха плямистість, або альтернаріоз. Хвороба поширена в більшості районів вирощування томата. Її розвитку сприяє спекотна погода з дощами, які випадають періодично. Крім томата, уражує перець, баклажани, картоплю та інші пасльонові культури.

Спочатку на листках нижнього, а згодом і верхнього ярусів утворюються великі, темно-бурі, округлі, часто концентричні плями. За сильного ураження вони вкривають значну частину листкової поверхні, внаслідок чого листки відмирають. На плодах хвороба проявляється у вигляді великих чорних удавлених плям — переважно біля плодоніжки або в місцях розтріскування плодів. На стеблах теж утворюються довгасті плями з чітко вираженою зональністю. За вологої погоди плями на листках, стеблах і плодах вкриваються чорним оксамитовим нальотом.

Збудник хвороби (патоген) — недосконалий гриб Alternaria solani (Ell. et Mart.) Sor. (синонім Macrosporium solani Ell. et Mart.) із порядку Hyphomycetales. Оптимальна температура для його розвитку — 13…16°С. Інкубаційний період — три-чотири дні.

Уражуються розсада й дорослі рослини. Патоген зберігається на післязбиральних рештках і насінні. Під час вегетації рослин конідії поширюються вітром, дощем і поливною водою.

Проти сухої плямистості важливо дотримуватися сівозміни, повертаючи томат та інші пасльонові культури на попереднє місце не раніше ніж через три-чотири роки. Насіння треба обов’язково протруювати, а в період вегетації — обробляти рослини хімічними препаратами.

Біла плямистість, або

Похожие работы